Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Криворізькій залізорудний комбінат" (далі - ВАТ "КЗРК") про надання жилого приміщення,

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він з 23 березня 1998 року прописаний у будинку АДРЕСА_1. Згідно графіка зносу будинків із зони зрушення шахти імені Леніна 25 червня 2004 року відповідачем відселено із спірного будинку його власника та рідного брата позивача, ОСОБА_1, разом з членами його сім'ї і надано останнім двокімнатну квартиру. Позивачу у наданні житла відмовлено, оскільки він хоч і прописаний у будинку, але постійно в ньому не проживає, а тому втратив право користування спірним будинком. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги та зобов'язати ВАТ "КЗРК" надати йому благоустроєне жиле приміщення відповідно до вимог законодавства та стягнути з останнього 9 грн. 35 коп. у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, 300 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу юриста, 400 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, 11 грн. 40 коп. у рахунок відшкодування витрат на послуги ВАТ "Укрпошта", 34 грн. 40 коп. у рахунок відшкодування витрат за ксерокопіювання документів, 26 грн. 50 коп. у рахунок відшкодування витрат на проїзд до суду.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 9 листопада 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано ВАТ "КЗРК" надати ОСОБА_1 інше благоустроєне жиле приміщення згідно норм проживання, встановлених житловим законодавством України, у зв'язку із знесенням у 2004 році будинку АДРЕСА_1 та вилученням земельної ділянки для громадських потреб. Стягнуто з ВАТ "КЗРК" на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. у рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору, 300 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги фахівця у галузі права та 100 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2007 року рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 9 листопада 2006 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити рішення по суті його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 307 ЦПК України передбачено, що до повноважень апеляційного суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, належить право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підставі встановлених фактів судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про взаємовідносини сторін.

Проте, підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, які передбачені статтею 309 ЦПК України, можна звести до двох підстав: незаконність і необґрунтованість рішення суду.

Необґрунтованим є рішення в якому неправильно встановлено фактичні обставини справи, що полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, у недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

При цьому суд апеляційної інстанції наділений правом досліджувати нові докази, що породжує його право на самостійну їх оцінку та встановлення нових фактів (стаття 303 ЦПК України).

Установлено, що рішенням виконкому Кріворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області від 5 вересня 1979 року № 10/355 рудоуправлінню ім. Леніна виділено земельну ділянку, площею - 35 га, для вскриття та розробки шахти ім. Леніна за рахунок відчуження присадибних земельних ділянок і зносу будинків громадян, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1.

Також цим рішенням зобов'язано директора рудоуправління ім. Леніна провести оцінку відчужуваного майна громадян та провести компенсацію за відчужуване майно.

Однак, судом апеляційної інстанції не враховано зазначене рішення та не зроблено посилання на нього в самому рішенні суду.

Відповідно до статті 171 ЖК України у разі знесення жилих будинків, що є у приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб, зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири у будинках державного або громадського житлового фонду.

Статтею 111 ЖК України передбачено, що у разі знесення будинку у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, громадянам, виселюваним з цього будинку, інше благоустроєне жиле приміщення надається виконкомом місцевої Ради народних депутатів, а у випадках, коли земельна ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській організації - цією організацією.

Проте, судом апеляційної інстанції не з'ясовано до чиєї компетенції, у даному випадку, належить право надавати житло у разі знесення жилих будинків, що є у приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб.

Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2007 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.