Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Косівська міська рада, про демонтаж і знесення будівельних споруд з орендованої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Косівської міської ради про визнання недійсними рішень Косівської міської ради та договору оренди земельної ділянки,

У червні 2006 року ОСОБА_2 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Косівської міської ради від 16 серпня 2005 року йому надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження розташування земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1, для будівництва торгового павільйону. Рішенням Косівської міської ради від 14 жовтня 2005 року ОСОБА_2 затверджено матеріали попереднього погодження розташування земельної ділянки для будівництва торгового павільйону. Рішенням Косівської міської ради від 14 жовтня 2005 року позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 53 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1. 9 листопада 2005 року між позивачем та Косівською міською радою укладено договір оренди цієї земельної ділянки. Однак своїм правом на користування земельною ділянкою ОСОБА_2 не може скористатися, оскільки орендовану ним земельну ділянку самовільно зайняв ОСОБА_5 та розташував на ній тимчасові споруди. Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив задовольнити його позовні вимоги і зобов'язати ОСОБА_5 демонтувати незаконно збудований павільйон та повернути самовільно зайняту земельну ділянку, а також стягнути 10 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Косівської міської ради про визнання недійсними рішення Косівської міської ради від 16 серпня 2005 року, від 14 жовтня 2005 року, від 14 жовтня 2005 року та договору оренди земельної ділянки від 9 листопада 2005 року. Свої вимоги обґрунтовували тим, що на підставі договору дарування від 19 липня 2004 року ОСОБА_4 є власницею нежитлової будівлі (ковбасного цеху та бойні), що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Косівської міської ради від 12 травня 2005 року ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку площею 0,21 га для обслуговування зазначених будівель. Земельна ділянка, надана ОСОБА_2, є суміжною і впритул прилягає до стіни нежитлової будівлі, яка належить ОСОБА_4 Однак, не зважаючи на це, а також без погодження з власником цієї будівлі, без погодження місця розташування земельної ділянки, Косівська міська рада передає земельну ділянку в оренду ОСОБА_2, чим порушує права власника будівлі.

Рішенням Косівського районного суду Івано - Франківської області від 23 липня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано - Франківської області від 28 вересня 2007 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 демонтувати незаконно збудований павільйон на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 0,0053 га, що знаходиться у АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 55 грн. 50 коп. у рахунок відшкодування сплачених судових витрат. У задоволені позову ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 одночасно задовольнивши зустрічний позов, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_4, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, площею 0,0053 га, законно, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 чинять йому перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою. Косівська міська рада діяла в межах своєї компетенції, а прийняті нею рішення відповідають вимогам закону, підстави для їх скасування та розірвання договору оренди земельної ділянки від 9 листопада 2005 року, укладеного між Косівською міською радою та ОСОБА_2, відсутні.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Керуючись статтями 335- 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Косівського районного суду Івано - Франківської області від 23 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано - Франківської області від 28 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.