Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

та секретаря Буденка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року

у справі № 805/4929/15-а

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Колійної машинної станції № 10 "Державного підприємства "Донецька залізниця"

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання неправомірним та скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

ДП "Донецька залізниця" в особі Колійної машинної станції № 10 звернулося до суду з адміністративним позовом до Слов'янської ОДПІ ГУДФС у Донецькій області, в якому просило визнати неправомірним та скасувати рішення від 27.07.2015 року № 0000171740/3904.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі, Слов'янська ОДПІ ГУДФС у Донецькій області не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Донецька залізниця" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 01074957, юридична адреса: 83000, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, 68.

Колійна машинна станція № 10 "Державного підприємства "Донецька залізниця" є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Донецька залізниця" без права юридичної особи, перебуває на обліку в Слов'янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

27 липня 2015 року Словянською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0000181740/3904 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Колійної машинної станції № 10 "Державного підприємства "Донецька залізниця" застосовано штраф у розмірі 20501,10 грн. (10 % до 01.01.2015 року) за період з 21.01.2015 року до 24.02.2015 року та нараховано пеню у розмірі 461,32 грн. (0,1 % суми недоїмки) про що було прийнято податковим органом рішення № 0000181740/3904 від 27.07.2015 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позов ДП "Донецька залізниця" в особі Колійної машинної станції № 10, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Словянська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, приймаючи спірне рішення, діяла всупереч вимогам Закону № 2464 (2464-17) , оскільки наявність заборони щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 (1669-18) за невиконання обов'язку платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 01 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає безпідставним посилання судів на пункт 9-3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ (2464-17) щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску, виходячи з наступного. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) .

Статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ (2464-17) доповнено пунктом 9-4 такого змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) , звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно абзацу 1 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) .

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (1053-2014-р) Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Донецьк Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р (1079-2014-р) зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (1053-2014-р) .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі № 826/18327/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р" (1079-2014-р) .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року № К/800/19383/15 відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року № К/800/19383/15 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі № 826/18327/14 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р" (1079-2014-р) на момент прийняття податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені було чинним.

З огляду на викладене, дії Слов'янської ОДПІ ГУДФС у Донецькій області в частині прийняття оспорюваного рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, є правомірними, і відповідно, не порушує прав позивача у межах спірних правовідносин.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але судами попередніх інстанцій допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Колійної машинної станції № 10 "Державного підприємства "Донецька залізниця" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені - відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .