У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпровського закритого акціонерного товариства (далі - ДЗАТ) "Гідроспецбуд", Вишгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про надання квартири та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У березні 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 із сім'єю з 19 лютого 1991 року перебуває у ДЗАТ "Гідроспецбуд" на квартирному обліку для позачергового забезпечення житлом під № 7 у такій черзі, в грудні 2005 року правління та профспілковий комітет ДЗАТ "Гідроспецбуд" проводили розподіл квартир у будинку № 9-А по пр-ту Шевченка в м. Вишгороді, проте їм квартира безпідставно не була виділена, рішенням суду від 2 січня 2007 року таке спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ДЗАТ "Гідроспецбуд" було скасовано, адміністрацію та профспілковий комітет товариства було зобов'язано повторно вирішити питання розподілу квартир із урахуванням перебування ОСОБА_1, ОСОБА_2 в пільговій черзі на отримання житла, проте таке рішення було виконане лише формально, квартири їм знову ж таки безпідставно не надали, хоча ДЗАТ "Гідроспецбуд" гарантійним листом підтверджувало свій обов'язок надати їм житло ще в 2006 році; такими протиправними діями ДЗАТ "Гідроспецбуд" їм завдана моральна шкода.
Позивачі просили зобов'язати ДЗАТ "Гідроспецбуд" надати ОСОБА_1 із сім'єю у складі трьох осіб двокімнатну квартиру в м. Вишгороді, зобов'язати виконавчий комітет Вишгородської міської ради видати ОСОБА_1 ордер на квартиру та стягнути на їх користь у рівних частках з ДЗАТ "Гідроспецбуд" 32670 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Вишгородського районного суду від 21 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 грудня 2008 року, позов задоволено частково, постановлено зобов'язати ДЗАТ "Гідроспецбуд" з метою поліпшення житлових умов надати ОСОБА_1 двокімнатну квартиру в м. Вишгороді на сім'ю в складі трьох осіб, зобов'язати виконавчий комітет Вишгородської міської ради на підставі рішення про надання житла видати ОСОБА_1 ордер та стягнути з ДЗАТ "Гідроспецбуд" на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 5000 грн. та на користь ОСОБА_2 5000 грн.
У касаційній скарзі ДЗАТ "Гідроспецбуд" просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.332, 336 ЦПК України (1618-15)
, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Дніпровського закритого акціонерного товариства "Гідроспецбуд" відхилити, рішення Вишгородського районного суду від 21 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін