6-4959св09 Про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - 27.01.2010 Прийняття

У березні 2008 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 6 вересня 2004 року уклала з відкритим акціонерним товариством "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" (далі – ВАТ "Луцьке РТП") договір оренди земельної ділянки площею 2,39 га.

Вважаючи, що указаний договір оренди не відповідає вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 (220-2004-п) , оскільки в ньому відсутні істотні умови договору оренди землі, договір не зареєстровано у встановленому законом порядку, ОСОБА_1. просила визнати його недійсним.

рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 3 грудня 2008 року, позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1. строк звернення до суду. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_1. і ВАТ "Луцьке РТП". Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ВАТ "Луцьке РТП" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки не містить встановлених ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов договору оренди землі, тобто суперечить акту законодавства, до того ж не відбулася його державна реєстрація у встановленому порядку, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, зі сторони ВАТ "Луцьке РТП" договір підписано не уповноваженою на те особою.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Судом установлено, що державна реєстрація підписаного сторонами 6 вересня 2004 року договору оренди земельної ділянки не відбулася.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону. Зокрема, порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (2073-98-п) , а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі у складі державного земельного кадастру" (134/2003) , який в силу ст. 106 Конституції України є обов’язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов’язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Договір оренди землі між сторонами у державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" не зареєстрований, що ними не оспорюється.

Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку договір не є укладеним.

В той же час, відповідно до змісту ст. 215 ЦК України та роз’яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9 (v0009700-09) , недійсним може бути визнано лише укладений договір. В разі, якщо на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212- 1215 ЦК України).

Оскільки суд, ухвалюючи рішення, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, відповідно до ст. 341 ЦПК України рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" задовольнити.

рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 3 грудня 2008 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання договору оренди недійсним відмовити.