Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 травня 2008 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивувала тим, що неповнолітні діти: донька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, - проживають із нею та перебувають на її утриманні. Вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Оскільки батько дітей, ОСОБА_2, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, просила стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі щомісячно на утримання дітей у розмірі 800 грн. та на своє утримання - 300 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2007 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 9 липня 2007 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2, починаючи з 9 липня 2007 року та до досягнення наймолодшою дитиною трьох років; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 130 грн., на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 28 травня 2008 року зазначене рішення суду змінено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, у розмірі 550 грн., але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 9 липня 2007 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно на її утримання аліменти в розмірі 200 грн., починаючи з 9 липня 2007 року та до досягнення наймолодшою дитиною трьох років; у решті - рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 180 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 184 СК України передбачено підстави визначення аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Судом установлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 27 жовтня 2003 роки, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, які проживають разом із позивачкою, оскільки сторони фактично припинили шлюбні відносини та мешкають окремо. Відповідач працює водієм у товаристві з обмеженою відповідальністю "Експрес-Авто", має регулярний дохід, крім того, щомісячно отримує пенсію, оскільки є інвалідом дитинства.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має право на стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей та своє утримання, проте відсутні підстави для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має стабільний і регулярний дохід.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 травня 2008 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 травня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2007 року.

Ухвала оскарження не підлягає.