Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до кооперативу з будівництва та експлуатації гаражів"Лада-2" про визнання права власності на гаражний бокс за членом гаражно-будівельного кооперативу та зобов'язання видати свідоцтво про право власності,

У серпні 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 квітня 1986року відповідно до рішення загальних зборів ГБК "Лада-2" він є членом автокооперативу "Лада-2" та на власні кошти збудував гаражний бокс № 29. На підставі рішення виконкому Шевченківської районної ради м. Києва йому видано ордер № 63 на гаражний бокс та технічний паспорт. У зв'язку з повною сплатою паю, видачею ордера на гаражний бокс та технічного паспорту, вважає, що набув право власності на спірний гараж та просив позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2007 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2006 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради від 6 березня 1978 року відведено автокооперативу "Лада-2" земельну ділянку площею 1,2 га по Врубелівському узвозу в Шевченківському районі під влаштування 2-ярусної автостоянки для машин особистого користування згідно з проектними проробками у відповідності до рішення міськвиконкому від 18 жовтня 1976 року №1190/1.

12 квітня 1986 року за рішення загальних зборів ГБК "Лада-2" ОСОБА_1 вступив до автокооперативу, став забудовником гаражного боксу № 29, вніс до кооперативу пайовий внесок у розмірі 2 289 крб. Гаражний бокс № 29 йому надано у користування на підставі рішення виконкому Шевченківської районної ради депутатів трудящих м. Києва та ордеру № 62.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що у ГБК "Лада-2" відсутній Державний акт про право власності на землю, а також ГБК "Лада-2" не укладав договору оренди земельної ділянки, тому вступ позивача до членів автокоопертаву на підставі рішення загальних зборів, внесення пайового внеску у розмірі 2 289 крб., а також виданий йому ордер № 63 та технічний паспорт, не можуть бути підставами для визнання за Кравченком Ю.Д. права власності на гаражний бокс.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про власність", що діяв у період зазначених відносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суди на зазначені положення закону уваги не звернули та не перевірили пояснення позивача про те, що згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 6 березня 1978 року земельну ділянку площею 1,2 га відведено ГБК "Лада-2" для будівництва гаражів, що позивач повністю оплатив свій пайовий внесок за спірний гараж, як член гаражного кооперативу та отримав на нього ордер і технічний паспорт.

За таких підстав рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2007 року скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.