Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним,

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру та договорів купівлі-продажу недійсними, посилаючись на те, що за позовом ОСОБА_4 рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2004 року її та неповнолітню ОСОБА_5 було визнано такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, після набрання рішенням законної сили ОСОБА_4 приватизував зазначену квартиру, 24 січня 2005 року продав її ОСОБА_2, яка в свою чергу 24 березня 2005 року продала квартиру ОСОБА_3, а згодом ОСОБА_4 помер, проте ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 3 січня 2006 року було скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від 20 грудня 2004 року, поновлено її та неповнолітньої ОСОБА_5 право користування квартирою АДРЕСА_1, тому свідоцтво про право власності на зазначену квартиру було видане ОСОБА_4 незаконно, підлягають визнанню недійсними й договори купівлі-продажу квартири.

Позов ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним та її позов про визнання договорів недійсними судом роз'єднано в окремі провадження.

Під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним судом до участі в справі як третіх осіб залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2007 року, позов задоволено, постановлено визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло № 8-05-247509 П1 від 24 січня 2005 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 частини першої статті 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

У порушення зазначених вимог закону суд розглянув справу без участі третьої особи ОСОБА_3 при відсутності відомостей про вручення їй судових повісток.

Посилання суду в рішенні на те, що треті особи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання 19 червня 2006 року через оголошення в газеті "Слобідський край" є безпідставним, оскільки з огляду на положення частини дев'ятої статті 74 ЦПК України виклик у суд через оголошення в пресі відбувається в тому випадку, коли невідоме місце проживання, чи місце перебування, чи місце роботи відповідача, навіть після звернення позивача до адресного бюро і органів внутрішніх справ на час розгляду справи, натомість суд не прийняв мір для з'ясування зазначених обставин, надсилав судові повістки ОСОБА_3 лише на адресу квартири АДРЕСА_2 при тому, що мав відомості про її зняття з реєстраційного обліку за цією адресою ще 17 березня 2005 року та про те, що у власності ОСОБА_3 знаходиться квартира АДРЕСА_1.

Апеляційний суд на зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув і залишив рішення без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статями 332, 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.