Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Каллісто", треті особи: ОСОБА_2 ОСОБА_3про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Каллісто" на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1. звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору про надання послуг між нею та відповідачем від 12 квітня 2005 року в належній їй квартирі АДРЕСА_1було встановлено лічильник холодної води. 12 червня 2005 року стався розрив установленого відповідачем корпуса запірного вентиля холодного водопостачання, унаслідок чого було залито її квартиру та нижче розташовану АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 У зв'язку із цим ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до неї та товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Каллісто" (далі - ТОВ "Фірма "Каллісто") про відшкодування шкоди, оскільки товариство своєї вини не визнало. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 червня 2007 року та рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2007 року винним у заподіянні шкоди визнано ТОВ "Фірма "Каллісто" і відмовлено в задоволенні позовних вимог до неї. Оскільки залиттям квартири їй було завдано матеріальної та моральної шкоди, позивачка просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 2 488 грн., витрати на складання кошторису в розмірі 196 грн. 80 коп., судові витрати в розмірі 2 438 грн., 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 600 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 квітня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Фірма "Каллісто" на користь ОСОБА_1. 800 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким указані позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Фірма "Каллісто" на користь ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 2 488 грн. та витрати на складання кошторису в розмірі 196 грн. 80 коп. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Фірма "Каллісто" посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення шкоди у зв'язку із залиттям спірної квартири, задовольняючи позовні вимоги в цій частині та залишаючи без змін у решті рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із доведеності заявлених вимог.

Проте погодитись із таким вирішенням спору судом апеляційної інстанції не можна.

Відповідно до ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

За приписом ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що правовідносини сторін виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань при встановленні лічильника холодної води, що потягло за собою порив 12 червня 2005 року вентиляційного крана водоводу та залиття квартири позивачки.

Разом з тим, задовольняючи позов у частині стягнення матеріальної шкоди, апеляційний суд у порушення вимог наведених норм процесуального закону залишив без з'ясування та оцінки посилання відповідача на те, що акти КРЕП-10 і департаменту ЖКГ м. Кіровограда відповідно від 28 вересня 2006 року та від 8 червня 2007 року, які покладено в основу кошторису на виконання ремонтних робіт, складено без виходу на місце залиття спірної квартири зі слів позивачки, а також, що обидва акти було складено значно пізніше, ніж сталося залиття квартири, а в акті департаменту ЖКГ м. Кіровограда від 8 червня 2007 року мова йде про залиття в 2006 році (а.с. 139-142).

Водночас з огляду на положення ст. 611 ЦК України та п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" суд апеляційної інстанції не перевірив як те, чи передбачалось угодою сторін на встановлення лічильника холодної води в разі порушення зобов'язання відшкодування, крім збитків, моральної шкоди, так і те, що неналежне виконання відповідачем роботи загрожувало життю та здоров'ю позивачки.

Наведене свідчить про те, що допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Каллісто" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.