І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Лященко Н.П.,
|
|
|
|
суддів:
|
Жайворонок Т.Є.,
|
Костенка А.В.,
|
|
|
|
Мазурка В.А.,
|
Перепічая В.С., -
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ліквідатора відкритого акціонерного товариства Птахофабрика "Лозуватська"ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розірвання договору та повернення будинку за касаційною скаргоюОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2006 року ліквідатор відкритого акціонерного товариства Птахофабрика "Лозуватська" ОСОБА_1звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 30 грудня 1999 року між відкритим акціонерним товариством Птахофабрика "Лозуватська" (далі - ВАТ Птахофабрика "Лозуватська") та відповідачем було укладено договір про передачу у власність будинку АДРЕСА_1 вартістю 67 982 грн. 41 коп., за умовами якого 80% вартості будинку з надвірними будівлями сплачується за рахунок коштів товариства, а 20% або 13 596 грн. повинен сплатити відповідач протягом 20 років. Сплата відповідачем 20% вартості спірного будинку повинна була відбуватись за умови, що останній працюватиме в товаристві протягом 20 років з дня заселення. 30 вересня 2002 року відповідач звільнився з роботи за власним бажанням, а з 1 червня 2004 року перестав сплачувати щомісячні платежі за будинок. Відповідно до п. 4 договору, якщо працівник вибуває з господарства без поважних причин до закінчення 20-річного строку з дня заселення, він зобов'язаний повернути господарству будинок або відшкодувати витрати на його будівництво. Однак відповідач не виконав цих умов договору, звільнився з роботи без поважних причин і добровільно не повернув господарству витрати на будівництво будинку, тому позивач просив розірвати зазначений договір про передачу у власність жилого будинку, визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірний будинок на ім'я відповідача та зобов'язати останнього повернути будинок ВАТ Птахофабрика "Лозуватська".
У процесі судового розгляду позивач зменшив позовні вимоги та просив лише розірвати договір про передачу у власність жилого будинку й зобов'язати відповідача повернути будинок ВАТ Птахофабрика "Лозуватська".
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Розірвано типовий договір про передачу у власність жилого будинку, укладений 30 грудня 1999 року між ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" таОСОБА_2Стягнуто із ОСОБА_2на користь ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" витрати на будівництво будинку АДРЕСА_1 в розмірі 66 179 грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 661 грн. 90 коп.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи частково позовні вимоги ліквідатора ВАТ Птахофабрика "Лозуватська", апеляційний суд виходив із того, що відповідачем істотно порушуються умови зазначеного договору, унаслідок чого позивач не отримує відшкодування витрат на будівництво переданого відповідачу у власність будинку з надвірними будівлями.
Проте з таким висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна.
Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як убачається зі змісту уточненої позовної заяви, ліквідатор ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" просив розірвати договір про передачу у власність спірного будинку та зобов'язати відповідача повернути будинок ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" (а.с. 90-93).
Таким чином, апеляційний суд, розриваючи зазначений договір про передачу у власність жилого будинку та стягуючи з відповідача на користь ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" витрати на будівництво спірного будинку в розмірі 66 179 грн. 41 коп., фактично вийшов за межі позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, оскільки предметом позову був спірний будинок.
Крім того, відповідно до протоколу засідання правління ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" від 5 серпня 2002 року № 51 вирішено передати на баланс дочірнього підприємства Птахофабрика "Лозуватська" всі основні засоби ВАТ Птахофабрика "Лозуватська", а саме: транспортні засоби, сільськогосподарську техніку, машинно-тракторний парк, будівлі та споруди. У подальшому, 10 січня 2003 року, між закритим акціонерним товариством "Укрзернопром" (далі - ЗАТ "Укрзернопром") та ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" було укладено договір купівлі-продажу сукупних валових активів платника податку, за умовами якого ВАТ Птахофабрика "Лозуватська" відступило на користь ЗАТ "Укрзернопром" у повному обсязі сукупні валові активи платника податку - дочірнього підприємства Птахофабрика "Лозуватська" - з усіма активами та пасивами, зокрема: повну вигоду від участі в усіх існуючих і майбутніх господарських договорах та інших угодах будь-якого роду, на які підприємство має право на дату підписання даного договору (а.с. 20-22, 201).
Однак апеляційний суд на зазначені документи уваги не звернув і належної оцінки їм не дав.
Районний суд, хоча й звернув увагу на вказаний договір купівлі-продажу сукупних валових активів від 10 січня 2003 року, проте не залучив до участі у справі ЗАТ "Укрзернопром" і не з'ясував до кінця питання, чи був спірний будинок предметом договору купівлі-продажу сукупних валових активів дочірнього підприємства Птахофабрика "Лозуватська" і чи не порушуються права ЗАТ "Укрзернопром" у разі доведеності заявлених позовних вимог.
За таких обставин визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргуОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2007 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:
|
Н.П. Лященко Т.Є. Жайворонок А.В. Костенко В.А. Мазурок В.С. Перепічай
|