Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_3, третя особа Рівненське міське бюро технічної інвентаризації, про визнання приватизації та свідоцтва про право власності недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 15 квітня 2008 року,

У квітні 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з названим позовом.

Зазначали, що в 1981 році ОСОБА_3 на сім'ю із чотирьох осіб отримала квартиру АДРЕСА_1

У 1999 році ця квартира була приватизована на ім'я ОСОБА_3, її чоловіка ОСОБА_5, дочку ОСОБА_1 та онука ОСОБА_2

Оскільки приватизація відбулась без їх згоди та відома, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили суд визнати приватизацію спірної квартири та свідоцтво про право власності на неї недійсними.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2006 року позов задоволено: приватизацію квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на цю квартиру від 9 березня 1999 року визнані недійсними.

Не погодившись з цим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала на нього апеляційну скаргу та клопотання про поновлення апеляційного строку.

Питання вирішувалося апеляційним судом неодноразово.

Останньою ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 15 квітня 2008 року ОСОБА_4 відмовлено в поновлені строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а її апеляційну скаргу залишено без розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та передачу питання на новий апеляційний розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в поновлені апеляційного строку та залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_4 не залучалася до участі у справі, тому перебіг процесуального строку на оскарження рішення місцевого суду розпочався для неї з дня, коли вона дізналася про рішення суду, а саме: з 6 вересня 2006 року, проте встановлений ст. 294 ЦПК України строк на подання заяви й апеляційної скарги заявниця пропустила без поважних причин.

Однак повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Вбачається, що касаційний суд, скасовуючи попередню ухвалу апеляційного суду з цього питання, в своїй ухвалі від 11 березня 2008 року вказав на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, і, зокрема, на помилковий висновок про необхідність подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів, починаючи з 6 вересня 2006 року, оскільки цей період не входить до апеляційного строку.

При повторному вирішенні питання апеляційний суд своїх визначених законом процесуальних обов'язків належним чином не виконав, не врахував висновків і мотивів суду касаційної інстанції, з яких було скасовано попередню ухвалу апеляційного суду, та, не перевіривши доводів заяви про наявність поважних причин для поновлення процесуального строку, повторно дійшов помилкового висновку про обов'язок ОСОБА_4 подати до суду заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційну скаргу протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 294 ЦПК України, з дня коли вона дізналась про оскаржуване рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 15 квітня 2008 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до того ж суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.