Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради, Управління фармації та фармацевтичної промисловості Харківської обласної державної адміністрації, Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34", третя особа Третецький Василь Пилипович, про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 листопада 2008 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про надання робочого місця, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 1 вересня 2005 року вона була призначена завідуючою Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34" (далі - КП "ЦРА № 34") з 5 вересня 2005 року. На підставі цього розпорядження з нею було укладено контракт, дія якого мала бути закінчена 4 вересня 2008 року.

Оскільки колишня завідуюча КП "ЦРА № 34" - ОСОБА_2 не була звільнена з посади та перешкоджала їй виконувати покладені на неї посадові обов'язки, ОСОБА_1 просила суд про захист її трудових прав.

Під час розгляду справи розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 30 червня 2006 року позивачку звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України з достроковим розірванням контракту.

Вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_1, доповнивши та уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати розпорядження про її звільнення незаконним, поновити на роботі, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Справа розглядалася судами неодноразово і судове рішення в частині вирішення вимог про поновлення на роботі набрало законної сили.

Останнім рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2008 року решту позовних вимог задоволено частково: стягнуто з Харківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 27392 грн. 64 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 5 вересня 2005 року до 10 жовтня 2007 року, 3000 грн. компенсації моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 5 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до того ж місцевого суду.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого суду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення місцевого суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що місцевий суд розглянув справу у відсутність одного з відповідачів (КП "ЦРА № 34"), якого не було повідомлено про час і місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування ухваленого рішення, а також не залучив до участі у справі відповідний орган Державного казначейства України, що здійснює фінансове забезпечення Харківської обласної державної адміністрації.

Проте повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Статтею 292 ЦПК України встановлено право сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а ст. 303 цього Кодексу визначено межі розгляду справи апеляційним судом.

Не може бути підставою для застосування пункту 3 частини першої статті 311 ЦПК України розгляд справи за відсутності особи, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання, яка не оскаржує рішення суду (абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) ).

Оскільки КП "ЦРА № 34" апеляційної скарги на рішення місцевого суду не подавало, а також не приєднувалося до апеляційної скарги Харківської обласної державної адміністрації, висновок апеляційного суду про наявність безумовної підстави для скасування ухваленого рішення, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, є помилковим.

Крім того, апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі органу Держаного казначейства України, який здійснює фінансове забезпечення Харківської обласної державної адміністрації, оскільки цей державний орган залучається до участі в справі у випадку вирішення судом питань, пов'язаних зі стягненням коштів з Державного бюджету України, а не у разі вирішення питання про стягнення певних сум за самостійними зобов'язаннями державних органів, зокрема, що випливають із трудових правовідносин.

Інших підстав для скасування рішення місцевого суду з передачею справи на новий розгляд, встановлених ст. 311 ЦПК України, апеляційним судом не наведено.

Таким чином апеляційний суд, переглядаючи справу, не виконав своїх обов'язків, визначених законом, тому його ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 листопада 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.