Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві 6 квітня 2009 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору будівельного підряду, відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору будівельного підряду недійсним, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 травня 2006 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір доручення, згідно з умовами якого він зобов'язався знайти підрядника та укласти з ним договір підряду на будівництво двоповерхового дерев'яного жилого будинку на належній ОСОБА_3 земельній ділянці.

У зв'язку з цим, 26 червня 2006 року він уклав з відповідачем договір будівельного підряду. Усі зобов'язання за цим договором він виконав належним чином у строки, встановлені календарним планом-графіком будівництва, який є додатком до договору будівельного підряду. А відповідач не виконав свої зобов'язання за договором у встановлені строки і не повідомив його завчасно про неможливість їх виконання.

У зв'язку з неналежним виконанням підрядником умов договору будівельного підряду, рішенням Постійнодіючого третейського суду при Асоціації "Газові трейдери України" від 19 жовтня 2006 року позов ОСОБА_3 до нього задоволено, вирішено розірвати указаний договір доручення; стягнути з нього на користь ОСОБА_3 348 702 грн. 50 коп. збитків, 6 500 грн. третейського збору; зобов'язати його привести земельну ділянку в початковий стан.

Вважаючи, що він має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, позивач просив розірвати договір будівельного підряду, стягнути з ОСОБА_2 у порядку регресу 355 202 грн. 50 коп., зобов'язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку в початковий стан

У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку за договором будівельного підряду щодо вчасного фінансування будівництва.

Проте він продовжував виконувати роботи за свій рахунок, сподіваючись на оплату цієї роботи в подальшому. Натомість він отримав від відповідача претензію від 15 вересня 2006 року й усні пояснення щодо відсутності наміру оплачувати виконані роботи та здійснювати подальше фінансування будівництва.

Вважаючи, що порушення договірних зобов'язань сталося з вини відповідача, ОСОБА_2 просив розірвати зазначений договір будівельного підряду, стягнути із ОСОБА_1 на відшкодування збитків 241 815 грн. 51 коп. і пеню в розмірі 102 867 грн. 24 коп.

У процесі розгляду справи сторони уточнили свої вимоги: ОСОБА_1 просив розірвати договір будівельного підряду, стягнути з відповідача в порядку регресу відшкодовані ним ОСОБА_3 збитки в сумі 355 202 грн. 50 коп. і судові витрати; ОСОБА_2 просив визнати договір будівельного підряду недійсним та зобов'язати сторони повернути один одному в грошовому еквіваленті все одержане та виконане за цим договором

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 3 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на його користь в порядку регресу відшкодовані ним збитки в сумі 348 702 грн. 50 коп. і судові витрати, у задоволенні решти вимог відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 збитків і судових витрат скасовано й у цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на недослідження апеляційним судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.