Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом житлово-будівельного кооперативу "50 років Жовтня" (далі – ЖБК "50 років Жовтня") до ОСОБА_6, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Ком" (далі – ТОВ "Альянс Ком"), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Брагіна Наталія Вікторівна, про визнання недійсним правочину, скасування реєстрації та витребування майна за касаційною скаргою ЖБК "50 років Жовтня" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2009 року й ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року,

У квітні 2008 року ЖБК "50-років Жовтня" звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_6 незаконно за договором купівлі-продажу від 16 травня 2007 року придбав у ТОВ "Альянс Ком" нежилі приміщення, що належать кооперативу і просив визнати вказаний договір недійсним; скасувати реєстрацію договору в бюро технічної інвентаризації; витребувати від ОСОБА_6 на користь ЖБК "50 років Жовтня" спірні нежилі приміщення.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року, у задоволенні позовних вимог ЖБК "50-років Жовтня" відмовлено.

ЖБК "50-років Жовтня" звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_6 набув право власності на спірні нежилі приміщення в установленому законом порядку, оскільки договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ "Альянс Ком" та ОСОБА_6, недійсним не визнаний; постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2007 року право власності на спірні нежилі приміщення визнано за ЖБК "50 років Жовтня", проте останній не надав суду доказів належного оформлення права власності.

З висновками судів погодитись не можна.

За положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом установлено, що 27 квітня 2006 року між ТОВ "Альянс Ком" та державним комплексним торговельним підприємством "Хрещатик" (далі – ДКТП "Хрещатик") на аукціоні укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень з № 2 до № 6, з № 13 до № 17 (у групі приміщень 1Б), загальною площею 126,4 кв. м, розташовані в будинку № 8 (літ. А) по Печерському узвозу в м. Києві . За договором купівлі-продажу від 16 травня 2007 року ТОВ "Альянс Ком" продало вказані приміщення ОСОБА_6 Договори нотаріально посвідчені та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2007 року у справі за позовом ЖБК "50 років Жовтня" до ДКТП "Хрещатик", ТОВ "Альянс Ком" право власності на нежилі приміщення з № 2 до № 6, з № 13 до № 17 (у групі приміщень 1Б), загальною площею 126,4 кв. м, що розташовані в будинку № 8 (літ. А) по Печерському узвозу в м. Києві визнано за ЖБК "50 років Жовтня"; зобов’язано ТОВ "Альянс Ком" у місячний термін звільнити ці приміщення. Під час розгляду справи судом установлено, що будинок, до складу якого входять спірні нежилі приміщення, був збудований ЖБК "50 років Жовтня" за власні кошти та належить йому на праві власності, а відтак не можуть бути відчужені на законних підставах іншою, ніж власник, особою.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2007 року скасовано, а рішення господарського суду м. Києва від 28 грудня 2006 року, яким у позові було відмовлено, залишено без змін.

Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25 грудня 2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2007 року залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2008 року у справі за позовом ЖБК "50 років Жовтня" до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, третя особа - ДКТП "Хрещатик", визнано недійсним свідоцтво про право власності на спірні нежилі приміщення від 10 листопада 2005 року серії ЯЯЯ №7345690, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, відповідно до якого ці приміщення належать Державі Україна на праві державної власності. Свідоцтво було видане за заявою ДКТП "Хрещатик". Судом було встановлено, що 23 квітня 1971 року ЖБК "50 років Жовтня" прийняв на баланс від управління капітального будівництва виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих спірний будинок разом із нежилими приміщеннями.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2008 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні позову до ЖБК "50 років Жовтня", третя особа - ТОВ "Альянс Ком", про визнання права власності на нежилі приміщення з № 2 до № 6, з № 13 до № 17 (у групі приміщень 1Б), загальною площею 126,4 кв. м, що розташовані в будинку № 8 (літ. А) по Печерському узвозу в м. Києві .

Враховуючи викладене й вимоги ч. 3 ст. 61 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову у зв’язку з тим, що ЖБК "50 років Жовтня" належним чином не оформив право власності на спірні нежилі приміщення.

Крім того, такий висновок суду суперечить нормам ст. 346 ЦК України, яка містить перелік підстав припинення права власності.

Необгрунтованим є також висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 набув право власності на спірні нежилі приміщення у встановленому законом порядку, оскільки договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ "Альянс Ком" та ОСОБА_6, недійсним не визнаний.

Так, у п. 10 постанови Пленуму Верховний Суд України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) роз’яснено, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може бути застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Зазначені порушення залишилися поза увагою апеляційного суду.

За таких обставин, коли судами попередніх інстанцій допущені порушення норм матеріального й процесуального права, ухвалені ними судові рішення не можуть вважатися законними й обгрунтованими та відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа – переданню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "50 років Жовтня" задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.