Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Санлайт Україна С.Р.Л.", третя особа - ОСОБА_1, про відшкодування моральної шкоди,

У січні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Санлайт Україна С.Р.Л." про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 22 вересня 2005 року працівник відповідача ОСОБА_1, керуючи належним ТОВ "Санлайт Україна С.Р.Л." автомобілем "Рено Кенгу", порушив Правила дорожнього руху, допустив зіткнення зокрема з автомобілем ВАЗ-2104, в якому вона знаходилася як пасажир, у результаті зіткнення їй завдані тілесні ушкодження, вона визнана інвалідом 2 групи, тривалий час лікувалася й витрачала на лікування грошові кошти, терпить фізичний біль, а також душевні страждання, стала свідком травмування її чоловіка, малолітньої дочки та загибелі сестри чоловіка, чим їй завдана як матеріальна, так і моральна шкода.

Під час розгляду справи позивачка уточнила позов, вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не підтримала, а просила стягнути з відповідача 500000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Білогірського районного суду від 19 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з ТОВ "Санлайт Україна С.Р.Л." на користь позивачки 70000 грн. на відшкодування моральної шкоди; в задоволенні решти позову відмовлено, постановлено також стягнути з ТОВ "Санлайт Україна С.Р.Л." у дохід держави 8 грн. 50 коп. судового збору.

У касаційній скарзі ТОВ "Санлайт Україна С.Р.Л." просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт Україна С.Р.Л." відхилити, рішення Білогірського районного суду від 19 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.