Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Гуменюка В.І., Косенка В.Й.,

Данчука В.Г., Луспеника Д.Д., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, зобов'язання облаштувати окремий вихід, визнання права власності на частину земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2008 року,

У квітня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, ураховуючи зміни та доповнення, просила усунути їй перешкоди в користуванні власністю; відновити порушене право володіння та користування майном; зобов'язати відповідача звільнити належні їй кімнати від майна, яке належить йому; облаштувати окремий вихід та визнати за нею право власності на частину земельної ділянки; заборонити відповідачу відпускати собаку з прив'язі.

Указувала, що 4 березня 1995 року між ОСОБА_3 - матір'ю позивачки, ОСОБА_4 - її батьком, та ОСОБА_5, які на той час володіли будинком АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності, укладено угоду, згідно з якою визначено порядок користування приміщеннями з надвірними будівлями в зазначеному житловому будинку.

На день звернення до суду будинок АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить позивачці, її матері - ОСОБА_3, та її братові, відповідачеві у справі, - ОСОБА_2

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 користується належними їй приміщеннями, відмовляється змінювати порядок користування, робити окремий вихід чи інші переобладнання будинку, які б унеможливлювали порушення її права на користування своєю частиною будинку, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня

2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити належні позивачці приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 від належного йому майна та облаштувати окремий вихід із будинку, а саме через віконний отвір улаштувати дверний проріз з установленням подвійних дверей для виходу із частини будинку в приміщення "1-6", та зробити дверний проріз між приміщеннями "1-6" та "1-7", "1-5" та "1-6". У визнанні за ОСОБА_1 права власності на частину земельної ділянки та у вимозі заборонити відповідачу відпускати собаку з прив'язі відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 17 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп. та витрати, пов'язані з проведенням технічної експертизи, у розмірі 1 024 грн. 36 коп.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня

2008 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня

2008 року змінено. Рішення в частині зобов'язання ОСОБА_2 облаштувати окремий вихід із будинку АДРЕСА_1, звільнення приміщень, якими користується ОСОБА_1 від майна ОСОБА_2, та стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат у розмірі

1 049 грн. 36 коп. рішення скасовано. У задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання облаштувати окремий вихід із будинку АДРЕСА_1, а саме через віконний отвір улаштувати дверний проріз з установленням подвійних дверей для виходу із частини будинку в приміщення "1-6", і зробити дверний прохід між приміщеннями "1-6" та "1-7", "1-5" та "1-6", звільнення належних позивачці приміщень від майна відповідача та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 1 049 грн. 36 коп. відмовлено.

У решті - рішення залишено без змін.

Не погодившись із рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2008 року, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня

2008 року.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку у праві спільної часткової власності на це майно.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що

4 березня 1995 року між ОСОБА_3 - матір'ю позивачки, ОСОБА_4 - її батьком, та ОСОБА_5, які на той час володіли будинком АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності, укладено угоду, згідно з якою визначено порядок користування приміщеннями з надвірними будівлями в указаному житловому будинку.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про зобов'язання облаштувати окремий вихід із будинку АДРЕСА_1, а саме: через віконний отвір улаштувати дверний проріз з установленням подвійних дверей для виходу із частини будинку в приміщення "1-6", і зробити дверний проріз між приміщеннями "1-6" та "1-7", "1-5" і "1-6", звільнення належних позивачці приміщень від майна відповідача та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 1 049 грн. 36 коп. апеляційний суд правильно виходив із того, що угодою від 4 березня

1995 року, яка була нотаріально посвідчена та зареєстрована в бюро технічної інвентаризації (а.с. 5), між учасниками спільної часткової

власності - житлового будинку АДРЕСА_1 - було визначено порядок користування приміщеннями та надвірними будівлями, який ніким не оспорюється, а тому є обов'язковим для сторін.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції відсутні, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня

2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.