Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Перепічая В.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крона" (далі - ТОВ "Крона") до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння та відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2008 року,

У квітні 2007 року ТОВ "Крона" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням загальних зборів засновників від 29 жовтня 2004 року на посаду директора товариства було призначено ОСОБА_1, а 1 листопада 2004 року його прийнято до складу засновників товариства. Відповідачу було доручено представляти інтереси товариства при проведенні державної реєстрації змін до статуту, включно з підписом реєстраційної картки, але він не виконав своїх обов'язків. Рішенням загальних зборів засновників від 29 вересня 2006 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора товариства з 29 вересня 2006 року за недовіру та зловживання службовим становищем і призначено на цю посаду ОСОБА_2 На неодноразові звернення до ОСОБА_1 передати новому директору товариства установчі документи він відмовився. Дії відповідача спричинили порушення в роботі товариства, а саме: розрахунковий рахунок заблоковано, що призвело до збитків; неможливо провести державну реєстрацію змін до установчих документів тощо.

Крім того, аудиторською перевіркою було встановлено порушення статутної діяльності товариства з боку директора ОСОБА_1 - самовільне підвищення заробітної плати без рішення засновників ТОВ "Крона" та відрядження до м. Одеси, не пов'язане з діяльністю товариства.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2007 року позов задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 документи, пов'язані з діяльністю товариства; стягнуто з відповідача на користь позивача незаконно отримані кошти в сумі 9 803 грн. 37 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 5 тис. грн.

Відповідач, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2007 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2008 року заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стягуючи з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 9 803 грн. 37 коп., суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, посилався як на підставу такої дії на ст. 132 КЗпП України. При цьому суд не врахував, що згідно зі ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, і не передбачено відповідальність за заподіяну шкоду понад середньомісячну заробітну плату. Чи є підстави повної матеріальної відповідальності відповідача щодо відшкодування цієї суми, суд не з'ясував, обґрунтування цьому не навів.

Крім того, задовольнивши позовні вимоги про стягнення 5 тис. грн. витрат на правову допомогу, суди не враховували граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних із правовою допомогою, передбачені ст. 84 ЦПК України та затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (590-2006-п) , розрахунку стягуваної суми згідно із цим нормативним актом не зробили.

З урахуванням наведеного судові рішення в частині незаконно отриманих відповідачем коштів у сумі 9 803 грн. 37 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 5 тис. грн. підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на розгляд суду першої інстанції.

У решті - судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів у цій частині не спростовують, тому касаційну скаргу в цій частині слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 337, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2008 року в частині незаконно отриманих ОСОБА_1 коштів у сумі 9 803 грн. 37 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 5 тис. грн. скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.