Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго") про поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2008 року,

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про поновлення на роботі, зазначав, що 4 жовтня 2006 року він був обраний на посаду генерального директора ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", що оформлено наказом від 5 жовтня 2006 року № 234а/20, 20 червня 2007 року між ним та відповідачем було укладено трудовий договір - контракт № 1.

Рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 30 квітня 2008 року та рішенням новообраної наглядової ради товариства від 5 травня 2008 року вирішено відкликати позивача з посади генерального директора, розірвати з ним контракт № 1 від 20 червня 2007 року та призначити на зазначену посаду ОСОБА_2

Посилаючись на те, що загальні збори акціонерів товариства від 30 квітня 2008 року незаконні, оскільки проведені з порушенням законодавства, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі, а рішення загальних зборів визнати недійсним.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив поновити його на роботі на посаді генерального директора товариства, скасувати рішення наглядової ради від 5 травня 2008 року про відкликання його із займаної посади та припинення контракту, про призначення ОСОБА_2 на цю посаду, про зобов'язання в одноденний термін з дня прийняття рішення передати ОСОБА_2 справи товариства, у тому числі установчі документи, печатки та штамп товариства.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 у частині скасування рішення загальних зборів товариства та рішення наглядової ради залишено без розгляду на підставі заяви позивача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2008 року позов задоволено, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді генерального директора ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2008 року зазначене рішення суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 311 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду в апеляційному порядку та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, проте на жодну з них суд не послався.

Скасовуючи рішення районного суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд помилково виходив із того, що судом першої інстанції не залучено до участі в розгляді справи ОСОБА_2, що суд неповно з'ясував обставин справи.

Такий висновок суду ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, яким керувався суд, рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Проте з матеріалів справи вбачається, що питання про права та обов'язки ОСОБА_2 судом не вирішувалися.

Крім того, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення судом апеляційної інстанції, а не підставою для скасування рішення суду й передачі справи на новий розгляд.

Ураховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції не було підстав передавати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарження не підлягає.