Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання документації недійсною за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 лютого 2007 року,

У липні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві спільної часткової власності належить 84/100 частки жилих приміщень, розташованих у будинкуАДРЕСА_1 Згідно з технічним паспортом на зазначений будинок до нього віднесено: жилий будинок літ. А-1, сарай літ. Б, В, Ж, вбиральня літ. Г, магазин з добудовами літ. К-К3, огорожа № 1-6. Однак комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "СМБТІ") без згоди співвласників, безпідставно, перевищуючи свої повноваження, виділило будівлю магазину К-К3 зі спільної часткової власності, присвоїло будівлі нову адресу та виготовило інший технічний паспорт, чим порушило її права як співвласника будинку.

Позивачка просила визнати недійсною документацію КП "СМБТІ" номер запису 1338 у книзі № 22 від 1 грудня 2004 року щодо приміщення за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати КП "СМБТІ" вписати магазин із добудовою К-К3, який належить співвласнику ОСОБА_2., у технічну документацію за адресоюАДРЕСА_1 у книгу № 151 номер запису 559 на підставі рішення Зарічного районного суду м. Сум від 22 березня 2004 року та визнати недійсним виділ КП "СМБТІ" будівлі магазину з прибудовами К-К3 зі спільної часткової власності.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 27 вересня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсною документацію КП "СМБТІ" номер запису 1338 у книзі № 22 від 1 грудня 2004 року щодо приміщення за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано КП "СМБТІ" вписати магазин із добудовою К-К3, який належить співвласнику ОСОБА_2., у технічну документацію за адресою: АДРЕСА_1у книгу № 151 номер запису 559 на підставі рішення Зарічного районного суду м. Сум від 22 березня 2004 року; визнано недійсним виділ КП "СМБТІ" будівлі магазину з прибудовами К-К3 зі спільної часткової власності.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 лютого 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник між позивачкою та суб'єктом владних повноважень - КП "СМБТІ" - щодо реєстрації нерухомого майна.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єктом владних повноважень згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом, ОСОБА_1. посилалась на те, що діями КП "СМБТІ" щодо реєстрації нерухомого майна порушені її права як співвласника спірного будинку, оскільки відповідачем проведено виділ частки будинку зі спільної часткової власності.

Тобто предметом спору в цій справі є порушене, на думку позивачки, право власності, а дане питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, є помилковим.

Ураховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 лютого 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.