Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод" про встановлення факту належності йому частки у майні ОП "Кілійський виноробний завод", визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він був членом орендного підприємства"Кілійський виноробний завод" і в процесі виробництва напрацьовано майно, частка якого є його власністю і була визначена на загальних зборах членів орендного підприємства від 1 вересня 2003 року. Його частка складає 1,69 % від вартості всього майна. Після перетворення орендного підприємства у ЗАТ "Кілійський виноробний завод" все майна орендного підприємства було передано ЗАТ "Кілійський виноробний завод", яке використовує його майно без його згоди. Вважає, що його права порушені, тому просить стягнути з відповідача вартість частки майна у розмірі 1,69 % вартістю 179774, 44 грн., визнати незаконною передачу з балансу ОП "Кілійський виноробний завод" на баланс відповідача майна орендарів, витребувати із незаконного володіння ЗАТ "Кілійський виноробний завод" його частку майна чи стягнути її вартість, а також відшкодувати заподіяні збитки.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2008 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в справі, з підстав того, що подана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2008 року ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі, у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд виходив із того, що справа за позовом ОСОБА_1 згідно ст. 12 ГПК України підвідомча господарському суду й не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Згідно пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції Закону України від 15 грудня 2006 року № 483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів" (483-16) ) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частинами першою, третьою статті 167 ГК України (в редакції Закону України від 15 грудня 2006 року № 483-V (483-16) ) передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З урахуванням наведеного господарському суду підвідомчі справи, що виникають у спорах між учасником господарського товариства та самим цим товариством, при наявності в такому спорі ознак корпоративних відносин.

ОСОБА_1 пред'явив позов до ЗАТ "Кілійський виноробний завод" як правонаступника ОП "Кілійський виноробний завод", посилався на порушення відповідачем його права власності на частку майна орендного підприємства, яке ліквідоване, просив витребувати таку частку майна із незаконного володіння ЗАТ "Кілійський виноробний завод" і не заявляв вимог до ЗАТ "Кілійський виноробний завод" з приводу корпоративних відносин, не посилався на порушення відповідачем його корпоративних прав як акціонера самого ЗАТ "Кілійський виноробний завод".

Суди першої та апеляційної інстанцій на зазначене уваги не звернули і помилково дійшли до висновку про те, що справа за позовом ОСОБА_1 підвідомча господарському суду.

За таких обставин постановлені в справі ухвали підлягають скасуванню з підстав, передбачених пунктом 2 статті 342 ЦПК України, з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2008 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.