Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу,

28 вересня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до військової частини А-1978.

Посилаючись на норми ст.ст. 107, 109 ЦПК України, Конституцію України (254к/96-ВР) , Закон України "Про Збройні Сили України" (1934-12) , Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) просив стягнути заборгованість із виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 9049 грн. 29 коп.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2005 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 9049 грн. 29 коп. та судові витрати у розмірі 90 грн. 49 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 2 вересня 2008 року військова частина А-1978 подала апеляційну скаргу, у якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2008 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та подану апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У касаційній скарзі військова частина А-1978 ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та передачу справи до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2005 року ОСОБА_1 подав позовну заяву в порядку цивільного судочинства.

30 листопада 2005 року суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) ухвалив рішення про задоволення позову.

2 вересня 2008 року військова частина А-1978 подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи свою вимогу тим, що у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку не мала можливості сплатити судові витрати та подати своєчасно апеляційну скаргу.

Відмовляючи в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний суд виходив із того, що заявником не наведено поважних причин щодо пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Проте погодитися з висновками апеляційного суду не можна з таких підстав

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про Збройні Сили України" фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі військова частина А-1978 вказувала, що строки на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції були пропущені з поважних причин, оскільки в період, встановлений законодавством для подання апеляційної скарги, на рахунках військової частини А-1978 були відсутні кошти та враховуючи значну кількість судових рішень ухвалених в цей час в аналогічних справах, військова частина А-1978 не мала можливості сплатити судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду як цієї справи так і аналогічних справ та подати у встановлений законом строк апеляційну скаргу.

Апеляційний суд зазначених доводів військової частини А-1978 не врахував, тому ухвала апеляційного суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу військової частини А-1978 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2008 року скасувати, а справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та прийняття апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.