Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до відкритого акціонерного товариства "Львівгаз", відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання", третя особа - ОСОБА_9, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У лютому 2001 року позивачі звернулися до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Львівгаз" (далі - ВАТ "Львівгаз"), відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" (далі - ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання"), третя особа -ОСОБА_9, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої їм унаслідок вибуху газу, що стався 16 лютого 1999 року в будинку АДРЕСА_1.

У позові зазначали, що 16 лютого 1999 року в будинку АДРЕСА_1 стався вибух газу, внаслідок якого загинули чотири мешканці будинку: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 За цим фактом було порушено кримінальну справу і вироком Дрогобицького районного суду від 1 лютого 2000 року до кримінальної відповідальності притягнуто майстра служби підземних газопроводів Стирийського управління з експлуатації газового господарства ОСОБА_9 Причиною вибуху згідно з вироком стало загоряння метану, який проник у квартиру № 47 цього будинку через каналізаційну систему пошкодженого газопроводу. Позивачі вказували, що в результаті вибуху їм завдано моральну шкоду: ОСОБА_3 утратив батька та брата, а неповнолітня ОСОБА_5 - своїх батьків, а також матеріальну шкоду, на відшкодування якої просили стягнути з відповідачів: ОСОБА_14 17 987 грн. 71 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди;

ОСОБА_2 7 347 грн. 10 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та

50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3

26 033 грн. 63 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_5 39 118 грн. 85 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 млн. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_6 7 629 грн. 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_7

17 041 грн. 26 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_8 13 784 грн. 81 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Позивачі також указали, що отримали одноразову грошову допомогу, зокрема і ОСОБА_14 (правонаступником якої є ОСОБА_1) отримала 1 460 грн., ОСОБА_2 - 100 грн., ОСОБА_3- 4 980 грн., ОСОБА_5 (в інтересах якої ОСОБА_4) та ОСОБА_15 - 7 939 грн., з яких ОСОБА_5 отримала 3 969 грн. 50 коп., ОСОБА_6 - 100 грн., ОСОБА_7 - 1 870 грн., ОСОБА_8 - 1 370 грн.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від

25 лютого 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Львівгаз" та ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" на користь:

ОСОБА_1 16 527 грн. 71 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;

ОСОБА_2 7 247 грн. 10 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та

30 тОСОБА_3 21 053 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 80 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_5 35 149 грн. 35 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_6 4 184 грн. 62 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та

30 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_16 15 171 грн. 26 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 30 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_8 12 414 грн. 81 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 30 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2008 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 лютого

2008 року змінено в частині відшкодування матеріальної шкоди та повністю задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_8 у частині відшкодування моральної шкоди. Стягнуто солідарно з ВАТ "Львівгаз", ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2: 7 347 грн. 10 коп., ОСОБА_5 39 118 грн. 85 коп., ОСОБА_8 13 784 грн. 81 коп., ОСОБА_16

17 041 грн. 26 коп. Позов ОСОБА_6 у частині відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Львівгаз" та ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" солідарно на користь ОСОБА_6

4 284 грн. 62 коп.

У касаційній скарзі ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" просить змінити ухвалені у справі судові рішення, звільнивши ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" від відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд посилався на доведеність обставин матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням майстра служби підземних газопроводів Стрийського управління по експлуатації газового господарства (далі - Стрийського УЕГГ) ОСОБА_9, висновки судово-технічної та металографічної експертиз, висновки товарознавчих експертиз щодо розміру майнової шкоди, завданої потерпілим, протокол огляду місця події, вирок Дрогобицького районного суду від 1 лютого 2000 року.

Покладаючи обов'язок відшкодувати шкоду й на ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання", суд послався на те, що зазначене товариство є правонаступником державного підприємства "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання", яке виступало замовником будівництва житлових будинків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та котельні № 2 з інженерними мережами, фактично було власником цього газопроводу, повинно було здійснювати його обслуговування та експлуатацію. Однак при передачі відомчих будинків на баланс Стрийської міської ради газопровід нікому не передало, фактично перетворивши його на безгосподарне майно, що призвело до руйнування газових мереж.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд указав, що при визначенні розміру майнової шкоди, яка була завдана позивачам, суд правильно поклав в основу свого рішення висновки товарознавчих експертиз, однак у той же час необґрунтовано зменшив суми відшкодувань шкоди, з урахуванням виплаченої їм матеріальної грошової допомоги за рішенням постійної комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, не урахувавши правову природу цих коштів і їх цільове призначення.

Проте повністю погодитися з висновками суду не можна.

Згідно з положеннями ст. 440 ЦК УРСР, який був чинним на час заподіяння шкоди, та ст. ст. 1166, 1167 ЦК України 2003 року, відповідальність наступає за наявності вини.

За правилами ст. 174 ЦК УРСР та ст. 541 ЦК України солідарна відповідальність виникає у випадках, передбачених законом або договором, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Покладаючи на відповідачів солідарний обов'язок відшкодувати шкоду, суд не встановив чим передбачена така відповідальність відповідачів перед позивачами.

Суд дійшов висновку, що 16 лютого 1999 року в будинку АДРЕСА_1 з вини працівників ВАТ "Львівгаз" та ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" унаслідок порушення ними нормативних актів про експлуатацію газопроводів, Правил безпеки систем газопостачання України щодо належного технічного обслуговування та обстеження газових мереж відбулось витікання газу-метану в системі газопроводу середнього тиску, що проходив між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, та стався його вибух, від якого загинуло декілька мешканців будинку АДРЕСА_1, у тому числі ОСОБА_12 і ОСОБА_13, батьки ОСОБА_5, та було пошкоджено квартири позивачів, яким було завдано матеріальної й моральної шкоди.

В обґрунтування зазначених висновків суд послався наматеріали кримінальної справи за обвинуваченням майстра служби підземних газопроводів Стрийського УЕГГ ОСОБА_9 та вирок Дрогобицького районного суду від 1 лютого 2000 року (т. 1, а.с. 102-110).

Згідно з вироком Дрогобицького районного суду від 1 грудня

2000 року в кримінальній справі за обвинуваченням майстра служби підземних газопроводів Стрийського УЕГГ ОСОБА_9 за ст. 167 ч. 2 КК України

16 лютого 1999 року в будинку №30б по вул. Красівського в м. Стрию стався вибух, причиною якого стало загоряння природного газу - метану, який проник у квартиру № 47 через каналізаційну систему з пошкодженого газопроводу середнього тиску, який обслуговувався Стрийським УЕГГ, через неналежне виконання своїх обов'язків обхідниками УЕГГ, які не перевіряли колодязі підземних комунікацій на наявність газу (а.с. 102-110).

Покладаючи відповідальність по відшкодуванню шкоди на обох відповідачів, суд наведене не врахував.

Провадження у кримінальній справі відносно керівника ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" Дунця Б.І. постановою від 7 грудня 2007 року було закрито п. 2 ст. 213 КПК України за недоведеністю у вчиненні злочину.

Крім того, у довідці, виданої на підставі висновку контрольно-ревізійного відділу у Стрийському районі та місті Стрию, від 20 грудня 1999 року № 8-04 зазначено, що ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" у 1995 році було передане на баланс підприємства Стрийських теплових мереж "Стрийтеплокомуненерго" котельня № 2, яка була введена в експлуатацію в 1977 році. У вересні 1997 року в комунальну власність були передані й відомчі житлові будинки ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання".

Газопровід середнього тиску попереднім власником ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" був знятий з балансу.

Контроль за технічним станом газопроводу середнього тиску повинен був здійснюватися обхідниками Стрийського УЕГГ, оскільки він входив у зону їх обслуговування.

Апеляційний суд зазначене не перевірив і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи наведене, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 лютого 2008 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.