Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 вересня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним. Просив визнати недійсним договір дарування від 7 травня 1999 року, згідно з яким подарував своєму внуку, ОСОБА_2, будинок АДРЕСА_1, посилаючись на те, що не мав наміру дарувати будинок, а хотів скласти заповіт на користь відповідача, знаючи, що за таких обставин він залишиться власником спірного будинку.

Рішенням Вінницького районного суду від 2 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 вересня 2008 року зазначене рішення суду скасовано й справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, належним чином не перевірив доводів ОСОБА_3 і не навів переконливих доказів щодо пропущення позивачем строку для звернення до суду.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і передачі справи на новий розгляд визначені ст. 311 ЦПК України, проте таких підстав в ухвалі апеляційного суду не наведено.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення судом апеляційної інстанції.

Ураховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції не було підстав передавати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, тому ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарження не підлягає.