Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (далі – ВАТ "Крименерго") в особі Ялтинських міських електричних мереж до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ВАТ "Крименерго" на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2008 року,

У січні 2008 року ВАТ "Крименерго" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2007 року під час проведення перевірки представниками Ялтинських міських електричних мереж дотримання Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) (далі – Правила) за місцем проживання відповідачів було виявлено порушення вимог п. 53 указаних Правил (1357-99-п) , які полягають у відсутності пломби енергонагляду на приладі обліку, унаслідок чого було складено акт № 120255 та нараховано збитки в сумі 608 грн. 84 коп.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Крименерго" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд дійшов висновку про те, що зазначена в акті про порушення Правил (1357-99-п) від 28 березня 2007 року № 120255 ОСОБА_6 не могла бути присутньою під час підписання, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім того, суд вважав, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин порушення відповідачами Правил (1357-99-п) .

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що позивачем не доведено факту присутності відповідачів під час складання акта, чи доказів того, що саме їхніми діями була завдана шкода, а також, що вони є власниками будинку або мешкають у ньому.

Однак таких висновків суди дійшли з порушенням норм вищезазначеного закону, без повного та всебічного з’ясування змісту позовних вимог і заперечень на них.

Установивши, що ОСОБА_6, колишній власник житлового будинку, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року та не могла бути присутньою під час складання 28 березня 2007 року акта про порушення Правил, суд не з’ясував, хто був власником будинку після її смерті та відповідно абонентом і споживачем електричної енергії та належним відповідачем у справі.

Судами залишено поза увагою доводи сторін (позовна заява, пояснення в судовому засіданні, письмові заперечення) і не з’ясовано: чи мало місце відключення споживачів до 28 березня 2007 року – дня складання акта № 120255 і чи споживалася електрична енергія до цієї дати; коли відбулося останнє контрольне зняття представником енергопостачальника показань чи технічна перевірка приладу обліку та чи фіксувалося зазначене вище порушення, з урахуванням цього, за який період слід нараховувати збитки.

За таких обставин судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог п. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.