У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
15 січня 2010 року
|
м. Київ
|
Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України, до якої приєднався Інститут археології Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України", на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської філії Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України, Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України про стягнення компенсації з невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Волинської філії ДП "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України, Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України про стягнення компенсації з невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто із ДП "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України на користь ОСОБА_1 компенсацію з невиплаченої заробітної плати у сумі 34214 грн. 12 коп., та на відшкодування моральної шкоди 1 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року змінено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2009 року в частині розміру стягнутого на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку. Стягнуто із ДП "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України на користь ОСОБА_1 32199 грн. 99 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити Державному підприємству "Науково – дослідному центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України та Інституту археології Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської філії Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України, Державного підприємства "Науково – дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України про стягнення компенсації з невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України М.П. Пшонка