Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття" про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів пайовиків, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулися до суду з названим позовом.

Зазначали, що вони є пайовиками колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Закарпаття" та членами комісії з врегулювання майнових відносин цього КСП.

17 серпня 2003 року були проведені загальні збори пайовиків Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Закарпаття" на яких було прийнято рішення про викуп приміщення навісу для сіна та корівника для потреб господарства, а також про викуп майнових паїв у деяких пайовиків.

Оскільки в порушення вимог закону письмове повідомлення про час, дату, місце проведення зборів і порядок денний їм направлено не було, а протокол зборів було підроблено, бо фактично збори не проводилися, позивачі просили суд визнати збори й прийняті на них рішення незаконними та скасувати ці рішення.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2007 року позов ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2007 року позов інших позивачів задоволено: загальні збори пайовиків ТОВ "Закарпаття" від 17 серпня 2003 року визнано неправомірними; прийняті на цих зборах рішення скасовані.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2008 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивачі просять рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив із того, що збори пайовиків ТОВ "Закарпаття" були проведені з порушенням вимог закону.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачі не мають права вимоги щодо оскарження рішення зборів ТОВ "Закарпаття", оскільки не є учасниками цього товариства, а ухваленим на зборах рішенням їх права чи охоронювані законом інтереси не порушені.

Проте повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Переглядаючи справу, апеляційний суд в порушення вимог ст.ст. 213, 214 і 303 ЦПК України не визначився з характером спірних правовідносин, не взяв до уваги, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є пайовиками КСП "Закарпаття", що ТОВ "Закарпаття" відповідно до п. 1.2 його статуту є правонаступником цього КСП (а.с. 65), та належним чином висновок місцевого суду про порушення оскаржуваним рішенням зборів ТОВ "Закарпаття" майнових прав позивачів, не спростував.

Таким чином, апеляційний суд, переглядаючи рішення місцевого суду, дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивачів права вимоги, не перевірив решти доводів апеляційної скарги щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, а тому не виконав покладені на нього законом процесуальні обов'язки.

З огляду на наведене ухвалене рішення апеляційного суду не може бути визнано законним й обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.