ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2017 року м. Київ К/800/28420/16
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року
у справі № 825/1280/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області
третя особа: Головне управління національної поліції в Черкаській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УМВС України у Чернігівській області, третя особа: ГУ НП в Черкаській області, в якому просив:
- скасувати наказ від 14 червня 2016 року № 15 о/с в частині звільнення позивача у запас Збройних Сил згідно п. 10 та п. 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" (580-19)
за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
- поновити позивача на посаді першого заступника начальника Носівського районного відділу - начальника слідчого відділення УМВС;
- стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Носівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області та мав спеціальне звання майор міліції.
Наказом УМВС України в Чернігівській області від 22 травня 2015 року № 187 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ України.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 825/1995/15-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено та скасовано наказ УМВС України у Чернігівській області від 22 травня 2015 року № 187 о/с в частині його звільнення.
Наказом УМВС України у Чернігівській області від 11 березня 2016 року № 11 о/с позивача поновлено на посаді першого заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Носівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області з 23 травня 2015 року.
В подальшому, наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області від 11 березня 2016 року № 11о/с згідно з п.п. 10, 11 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (580-19)
та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивача звільнено з органів внутрішніх справ України з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України відповідно до пп. "г" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 825/620/16 позов ОСОБА_1 було задоволено частково та скасовано наказ УМВС України у Чернігівській області від 11 березня 2016 року № 11 о/с.
Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Чернігівській області від 14 червня 2016 року № 15 о/с позивача звільнено у запас Збройних Сил відповідно до п. " 64" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів), з 14 червня 2016 року.
Так, відповідно до пункту 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19)
, зокрема, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Вказаний Закон України "Про Національну поліцію" (580-19)
опублікований в Голосі України 06 серпня 2015 року № 141-142, і відповідно, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.
Так, пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19)
передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно пунктів 9, 10 "Прикінцеві та перехідні положення" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено відсутність доказів того, що з 06 серпня 2015 року до 06 листопада 2015 року позивач виявив бажання на прийняття його на службу до поліції, що свідчить про невикористання позивачем свого права на подачу заяви про прийняття на службу до поліцію, а отже не підтвердив свою згоду проходити подальшу службу в поліції.
Натомість, матеріали справи містять дані про те, що він виявив бажання та звернувся до ГУ НП у Чернігівській області із заявами про прийняття його на службу в поліції 10 лютого 2016 року та 10 червня 2016 року.
Тоді як, Закон України "Про Національну поліцію" (580-19)
в газеті "Голос України" опубліковано 06 серпня 2015 року, і відповідно, 3-х місячний термін з дня опублікування закінчився 06 листопада 2015 року.
При цьому, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відповідно до приписів Закону України "Про Національну поліцію" (580-19)
у позивача наявне право звернутись до відповідача із заявою про прийняття його на службу до поліції на загальних підставах, шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оспорюваний наказ від 14 червня 2016 року № 15 о/с прийнято у межах повноважень та у спосіб визначений Законом України "Про Національну поліцію" (580-19)
.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Головуючий
Судді
|
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
М.І. Мойсюк
|