Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 7 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2009 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, керуючи автомобілем ЗАЗ-110307, порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, зіткнувся з його автомобілем ЗАЗ-968, чим спричинив позивачу матеріальну і моральну шкоду, яку просив відшкодувати.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 7 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2009 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 1 847 грн. 72 коп. матеріальної шкоди та 1 700 грн. моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Біловодського районного суду Луганської області від 7 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.