Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про усунення перешкод у здійсненні права власності, стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 3 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 серпня 2009 року,

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є членом садового товариства "Радуга", яке знаходиться на території с. Селичівка Баришівського району Київської області. У 1991 році позивачу було надано земельну ділянку розміром 0, 06 га, яку він приватизував та отримав державний акт на право власності на землю. У 1995 році він мав намір сплатити членський внесок в СТ "Радуга", проте він дізнався, що його земельну ділянку забрали і наділили нею відповідачку у справі. Посилаючись на ці обставини, позивач просив зобов’язати ОСОБА_2 повернути йому земельну ділянку НОМЕР_1, розташовану в с. Селичівка Баришівського району Київської області, стягнути на його користь 10 тис. грн. моральної шкоди та 500 грн. за послуги адвоката.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 3 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 серпня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 3 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.