Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2009 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісяця до досягнення сином повноліття.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2009 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від

13 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.