Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції в Рівненській області (далі - ГТУЮ в Рівненській області), третя особа - Міністерство юстиції України, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі 817/1828/15 в частині поновлення на роботі в сумі 27706, 20 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ГТУЮ у Рівненській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі за період з 11 вересня 2015 року по 11 березня 2016 року в розмірі 27706, 20 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що наказом Міністерства юстиції України № 1797/к від 3 червня 2015 року ОСОБА_3 звільнено з посади начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП (322-08) ).

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі № 817/1828/15 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1797/к від 3 червня 2015 року; поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області; стягнуто з Головного територіального управління юстиції в Рівненській області на заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 15140 грн.

На день звернення до суду з позовом 14 березня 2016 року позивача на роботі не поновлено.

Згідно із статтею 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 236 КЗпП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ГТУЮ в Рівненській області було затримано виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, у зв'язку з цим підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності вини ГТУЮ в Рівненській області у затримці виконання рішення суду щодо поновлення позивача на роботі, оскільки поновлювати ОСОБА_3 на роботі має саме Міністерство юстиції України, яке не є відповідачем у даній справі.

Як свідчать матеріали справи, судовими рішеннями, зокрема, скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1797/к від 3 червня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_3.".

Отже, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що поновлювати на роботі ОСОБА_3 має Міністерство юстиції України шляхом видання відповідного наказу. Однак Міністерство юстиції України в справі не було заявлено відповідачем та судом першої інстанції не було притягнуто його як співвідповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним судового рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.