Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Етол-Україна" про визнання звільнення незаконним, зміну формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2009 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Етол- Україна", в якому просив визнати звільнення незаконним, наказ про звільнення нечинним, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 62 181 грн. 05 коп., заборгованість із заробітної плати в сумі

839 024 грн. 51 коп., вихідну допомогу в сумі 143 602 грн. 74 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 418 526 грн. 33 коп., вважаючи, що його було незаконно звільнено з посади комерційного директора ТОВ "Етол-Україна" на підставі п. 4 ст. 40 КзпП України.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2009 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгялд до суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.