Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Пасічник С.С.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - ГУ ДМС України в м. Києві) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії ГУ ДМС України у м.Києві щодо стягнення з позивача 408 грн 32 коп як плату за послугу з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон; визнати неправоміними дії щодо відмови у поверненні зайво сплачених коштів в розмірі 408 грн 32 коп як плату за послугу з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон; стягнути кошти в розмірі 408 грн 32 коп як плату за послугу з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністартивного суду від 28 січня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії ГУ ДМС України в м.Києві щодо стягнення з ОСОБА_3 408 грн 32 коп плати за послугу з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Визнано неправомірними дії ГУ ДМС України в м. Києві щодо відмови у поверненні ОСОБА_3 зайво сплачених коштів у сумі 408 грн 32 коп суми грошових коштів з оформлення та видачі паспорта громаяднина України для виїзду за кордон. Зобов'язано ГУ ДМС України в м. Києві повернути ОСОБА_3 408 грн 32 коп суми грошових коштів з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

У касаційній скарзі відповіач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанціх норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 2 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві з заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм. До заяви додав: паспорт громадянина України, квитанцію про сплату державного мита у розмірі 170 грн.

На вимогу працівника Деснянського районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві позивачем доплачено 408 грн 32 коп, з них: 87 грн 15 коп - за оформлення та видачу закордонного паспорта; 261 грн за бланк закордонного паспорта та 60 грн 17 коп - за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордону паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про повернення безпідставно сплачених коштів за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 348 грн 15 коп. (послуга з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон) та 60 грн 17 коп. (за послугу внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон).

ГУ ДМС України в м. Києві листом від 3 липня 2015 року № 1-18/Н-668-15 позивачу відмовлено у поверненні зайво сплачених коштів за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки таку плату стягнуто правомірно відповідно до вимог Закону України "Про державне мито" (1994-12) та Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 (795-2007-п) (далі - Перелік № 795) та Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 (1098-2011-п) .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що немає підстав для повернення зайво сплачених коштів та відповідно і їх стягнення, оскільки Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (z1650-13) передбачає процедуру оформлення уповноваженим на те органом подання на повернення відповідних сум коштів, яку позивачем не було належним чином ініційовано, оскільки відповідач не є уповноваженим на те органом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що вимоги відповідача щодо безпідставності та протиправності дій відповідача щодо вимоги сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не передбачені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 (7-93) .

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Пунктами 16, 17 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 року № 152 (152-2014-п) , за оформлення паспорта для виїзду за кордон (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється плата (за кордоном - консульський збір) у порядку та у розмірах, встановлених законодавством; документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), додаються до заяви-анкети.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1098 (1098-2011-п) , у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації. Обсяг таких витрат визначається МВС.

Пунктами 27, 29 Переліку № 795 (795-2007-п) встановлено розмір плати, зокрема за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон вона становить 87 грн 15 коп; за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон - 60 грн 17 коп.

Відповідно до підпункту "б" пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 встановлено, що розмір ставки за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта на території України становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, відповідно до частин п'ятої та шостної статті 11 Закону України "Про адміністративні послуги" від 6 вересня 2012 року № 5203-VІ плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів, тощо). Стягненння за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.

Суд апеляційної інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про протиправності дій відповідача щодо вимоги сплати позивачем платежів за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не передбачені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 (7-93) .

Вказаний висновок узгоджується з висновками викладеними в постановах Верховного Суду України від 3 грудня 2013 року № 21-416а13, від 17 грудня 2013 року № 21-441а13.

Відповідно до Порядку зарахування до державного бюджету плати за надання адміністративних послуг, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України від 21 серпня 2014 року № 846/825 (z1101-14) , норми якого застосовуються також і ДМС України та її територіальними органами, суб'єкт надання адміністративних послуг здійснює повернення помилково або надміру сплачених коштів відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (z1650-13) .

Пунктом 2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (z1650-13) , встановлено, що цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Згідно пункту 5 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

З огляду на зазначене та приймаючи до уваги встановлення судом протиправності дій відповідача щодо стягнення з позивача коштів у розмірі 408 грн 32 коп плати за послугу з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон суд апеляційної інстанції обгрунтовано задовольнив вказану вимогу шляхом зобов'язання повернути кошти позивачу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.