Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства Міністерства оборони України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до державного підприємства Міністерства оборони України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний", ОСОБА_5 про визнання ордера недійсним і виселення за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 4 жовтня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2006 року,

У червні 2001 року державне підприємство Міністерства оборони України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний" (далі - ДП МО України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний") звернулось до суду із позовом про визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх дітей - ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4, 1990 року народження, такими, що втратили право користування жилим приміщенням – квартирою НОМЕР_1 гуртожитку ДП МО України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний".

Позивач зазначав, що родина Андрієвських у вересні 2000 року забрала свої речі та виїхала із зазначеної квартири, з тих пір у цій квартирі не проживає.

Посилаючись на вказані обставини, просив про задоволення позову з підстав, передбачених ст. 71 ЖК України.

Під час розгляду справи позивач змінив підстави позову. Посилаючись на те, що у вересні 2000 року відповідачі переїхали проживати на постійне місце проживання до АДРЕСА_1, просив визнати їх на підставі ст. 107 ЖК України такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням з дня їх вибуття – з 3 вересня 2000 року.

Не погодившись з пред’явленим позовом, у жовтні 2005 року ОСОБА_1. в своїх інтересах, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись з зустрічним позовом до ДП МО України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний", ОСОБА_5 про визнання недійсним ордера № 1/8/2 на спірну квартиру, виданого 22 липня 2002 року ОСОБА_5 та виселення її з указаної квартири.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 4 жовтня 2006 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2006 року, позов ДП МО України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний" задоволено. Визнано ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням – квартирою НОМЕР_1 гуртожитку ДП МО України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний", розташованого в с. Молодіжне Овідіопільського району Одеської області, з 3 вересня 2000 року. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ДП МО України "Оздоровчий комплекс "Ювілейний", ОСОБА_5 про визнання ордеру недійсним та виселення відмовлено.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_1 в своїх інтересах, в інтересах ОСОБА_3 та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 відхилено, ухвалені в справі судові рішення залишено без змін.

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із аналогічною касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги ОСОБА_2 не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 4 жовтня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.