Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання спадкового договору.

Зазначала, що 4 вересня 2006 року вона та її чоловік, ОСОБА_3 уклали спадковий договір із ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. помер.

Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_3 у неї з ОСОБА_2. виникли неприязні стосунки та він перестав виконувати свої обов`язки, передбачені спадковим договором, просила розірвати спадковий договір, укладений 4 вересня 2006 року.

рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Розірвано спадковий договір, укладений 4 вересня 2006 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_2.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати зазначені судові рішення, а справу - передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_2. істотно порушив умови спадкового договору, оскільки з моменту його укладення не виконував передбачених договором обов`язків щодо позивачки, усупереч тому, що умовами спадкового договору передбачено виконання набувачем розпоряджень обох відчужувачів.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Судом установлено, що 4 вересня 2006 року ОСОБА_1 та її чоловік, ОСОБА_3 уклали спадковий договір із ОСОБА_2., відповідно до якого ОСОБА_2. як набувач зобов`язувався виконувати розпорядження відчужувачів і в разі їхньої смерті набував право власності на квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_1 та ОСОБА_3. на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 3 березня 1994 року, виданого відділом приватизації житла калуського концерну "Хлорвініл".

Відповідно до п. 6 зазначеного договору на ОСОБА_2. покладалися такі обов`язки: забезпечення відчужувачів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості та лікування в лікувальних закладах; організація щотижня прогулянок на свіжому повітрі в приміській зоні; забезпечення щоденним харчуванням, а також готування їжі; надання побутових послуг (прання постільної білизни, послуги перукарні), прибирання у квартирі, дрібний ремонт квартири; оплата в установлені строки всіх комунальних послуг; у разі смерті відчужувачів їх поховання.

Згідно зі ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Відповідно до ст. 1303 ЦК України відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа.

Згідно із ч. 1 ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Проте задоволення такої вимоги можливе за умови пред`явлення її відчужувачем.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. помер.

Відповідно до ч. 5 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувача або набувача, інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.

Ухвалюючи рішення про розірвання спадкового договору, суди на зазначені вимоги закону уваги не звернули та не врахували, що ОСОБА_2. обов`язки, передбачені спадковим договором, відносно ОСОБА_3 виконав належним чином, на момент звернення до суду ОСОБА_3. помер, а тому заявлені позивачкою вимоги про розірвання спадкового договору подружжя підлягають задоволенню лише в частині домовленості ОСОБА_2. з ОСОБА_1, і дійшли необгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання спадкового договору.

За таких обставин, оскільки фактичні обставини справи судами встановлено повно, але неправильно застосовано матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині розірвання спадкового договору, укладеного ОСОБА_2. з ОСОБА_3., відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.

У решті - рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання спадкового договору, укладеного ОСОБА_2 із ОСОБА_3 скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору в частині виконання розпорядження ОСОБА_3 відмовити.

У решті - рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2008 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.