Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" про стягнення недоплачених коштів до мінімальної заробітної плати,

ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ТОВ "Підприємство "АВІС" про стягнення коштів невиплачених до мінімальної заробітної плати за березень 2006 року в розмірі 159 грн. 20 коп. та стягнення коштів, як відповідальність роботодавця за затримку виплати належних звільненому працівникові коштів у розмірі 60 732 грн. 74 коп.

14 липня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із заявою про залишення його позовних вимог до ТОВ "Підприємство "АВІС" в частині стягнення коштів, як відповідальність роботодавця за затримку виплати належних звільненому працівникові коштів в розмірі 60 732 грн. 74 коп. без розгляду як передчасно заявлені ( а.с. 121).

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 липня 2009 року позовна заява ОСОБА_6 в частині позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 60 732 грн. 74 коп., як відповідальність роботодавця за затримку виплати належних звільненому працівникові коштів залишена без розгляду. Ця ухвала не оскаржувалася.

Ухвалою судді того ж суду від 15 липня 2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Підприємство "АВІС" в частині стягнення коштів невиплачених до мінімальної заробітної плати за березень 2006 року в розмірі 159 грн. 20 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Не погоджуючись із цією ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 серпня 2009 року ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 липня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про скасування ухвали судді суду першої та ухвали суду апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до вимог п. 2 ст. 205 ЦПК України у справі є рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 листопада 2006 року, яке набрало законної сили, ухвалене в спорі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.

Проте погодитися з висновками апеляційного суду не можна з таких підстав.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанцій, ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій зазначав, що подана ним позовна заява про стягнення з ТОВ "Підприємство "АВІС" сум, недоплачених до мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) заявлена з інших підстав та про інший предмет позову. Також зазначав, що у попередній позовній заяві (а.с. 135 - 140) про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні у справі № 2-3428/06, яка рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 листопада 2006 року залишена без задоволення він не ставив вимоги про стягнення коштів, недоплачених до мінімальної заробітної плати у розмірі 159 грн. 20 коп., а просив суд стягнути на його користь заробітну плату за час простою не з вини працівника, оплату часу обідньої перерви під час якої він працював, компенсацію за невикористану відпустку та у подальшому доповнивши позов просив стягнути невиплачені суми заробітної плати, передбачені колективним договором.

Проте апеляційний суд доводи заявника залишив поза увагою, не витребував й не дослідив матеріалів цивільної справи № 2-3428/06, про що заявником заявлялося клопотання.

Оскільки апеляційний суд невірно застосував норми права та ухилився від обов’язків, встановлених ст. ст. 303, 304, 307 ЦПК України по перевірці справи за апеляційною скаргою, погодитися з ухвалою суду апеляційної інстанції не можна, вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 серпня 2009 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду Вінницької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.