348/2284/16-а - 21.06.2017 Прийняття - Юридический Харьков плюс

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 348/2284/16-а за позовом ОСОБА_2 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії, -

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправною відмову щодо перерахунку пенсії державного службовця та зобов'язати відповідача здійснити з 01 травня 2016 року перерахунок пенсії, призначеної як державному службовцю відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) в розмірі 90% від заробітної плати, включивши до заробітної плати суми зазначені у довідці, виданій головним управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області від 24 листопада 2016 року № 11-12/317-4561, виплатити недоплачену суму пенсії та виплачувати в подальшому.

Позов мотивований протиправністю відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з підстав скасування законодавчо передбаченого права державних службовців на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2017 року позов задоволено частково:

- визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно статті

37-1 Закону України "Про державну службу" у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з 01 грудня 2016 року;

- зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України

Івано-Франківської області здійснити з 01 грудня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_2, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) в редакції, яка діяла на час виходу на пенсію, в розмірі 90% заробітної плати, включивши до сум заробітної плати суми, зазначені у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, видану Головним управлінням Державної казначейської служби в Івано-Франківській області № 11-12/317-4561 від 24 листопада 2016 року з урахуванням виплачених сум, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року скасовано постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та з 20 лютого 2008 року отримує пенсію за віком як державний службовець відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) в розмірі 90% від суми заробітної плати. Стаж державної служби на день призначення пенсії склав 39 років 4 місяці 26 днів.

29 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії державного службовця з 01 травня 2016 року у зв'язку з підвищенням посадового окладу на посаді, яку він обіймав на момент звільнення з державної служби, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) із збереженням проценту нарахування пенсії у розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі, та довідки про заробітну плату від 24 листопада 2016 року № 11-12/317-4561, виданої Головним управлінням Державної казначейської служби в Івано-Франківській області.

Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відмовило позивачу в зазначеному перерахунку.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" (292-2016-п) виникли підставі для перерахунку пенсії позивачу. Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки пенсія позивачу призначена до відповідних змін у пенсійному законодавстві, відмова Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо здійснення перерахунку призначеної позивачу пенсії на підставі статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" є безпідставною.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність законодавчо врегульованого порядку перерахунку пенсій державних службовців.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" в редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , який набув чинності 01 січня 2015 року, положення статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" викладені в новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) , яка діє з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) , а саме, виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) , у зв'язку з чим положення Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (3723-12) частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Так, відповідно до статті 90 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відтак, з 01 травня 2016 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням державних службовців.

У свою чергу, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Викладене свідчить про відсутність у відповідача станом на день звернення позивача (29 листопада 2016 року) правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, відмовляючи у перерахунку призначеної позивачу пенсії, діяв у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних відносин законодавства, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.