Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року,

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" (далі - ТОВ "Маршаліт") звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2016/00038;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2016/000034/2 від 30 червня 2016 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ "Маршаліт" було подано до митного оформлення вантажну митну декларацію № 807010001/2016/005629 від 29 жовтня 2016 року разом із товаросупровідними документами на товар, який заявлений в режимі "ІМ-40".

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою Харківської митниці ДФМ прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2016/000034/2 від 30 червня 2016 року, згідно з яким до зазначеного у митній декларації товару, а саме керамічних виробів, органом доходів і зборів застосовано резервний метод замість визначеного позивачем основного методу.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення Харківська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувсь до суду з вимогою про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2016/00038 та рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2016/000034/2 від 30 червня 2016 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Маршаліт" судові витрати у сумі 275,00 гривень.

У своїй касаційній скарзі Харківська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Водночас, представник ТОВ "Маршаліт" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між компанією "SINOMA ADVANCED MATERIALS Co., LTD" (Китай) та ТОВ "Маршаліт" укладено контракт № 1 від 15 квітня 2016 року щодо поставки товару власного виробництва, відповідно до якого останній придбаває товар за кількістю, асортиментом, вартістю, вказаних в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного контракту.

Відповідно до пункту 2.1 зовнішньоекономічного договору ціни товару вказуються у специфікаціях та встановлюються у доларах США. Якщо інше не зазначено у специфікації, поставка товару здійснюється за умовами FOB порт призначення Циндао (Китай), в ціну товару включено вартість упакування і маркування.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: "керамічні вироби з твердістю, еквівалентною 9 за шкалою Мооса, для технічного застосування: глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 40 мм 6000 кг; глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 50 мм - 6000 кг; глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 60 мм - 6000 кг; глиноземне футерування для кульових млинів товщиною 70 мм - 7700,08 кг" позивачем надано органу доходів і зборів вантажну митну декларацію № 807010001/2016/005629, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження вартості декларантом одночасно подано: контракт № 1 від 15 квітня 2016 року; специфікацію № 1 від 15 квітня 2016 року до контракту; рахунок-проформу № ZBSN-L16028 від 15 квітня 2016 року; рахунок-фактуру (інвойс) № ZBSN-L16028 від 27 квітня 2016 року; прейскурант цін від 11 квітня 2016 року; розрахунок собівартості від 27 квітня 2016 року; пакувальний лист від 27 квітня 2016 року; сертифікати якості і хімічного аналізу від 27 квітня 2016 року; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 5995 від 25 червня 2016 року; коносамент № MRFB16050517 від 10 травня 2016 року; митну експортну декларацію Китайської Народної Республіки; сертифікат походження товару № 16С3703А0045/00089; платіжне доручення в іноземній валюті № 138 від 22 квітня 2016 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 142 від 06 травня 2016 року; рахунок на оплату від ТОВ "КІІ "Дольфін Групп"" № 589 від 17 червня 2016 року; довідку ТОВ "КІІ "Дольфін Групп"" № 0200926 від 17 червня 2016 року; платіжне доручення № 222 від 21 червня 2016 року.

Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 807010001/2016/005629 від 29 жовтня 2016 року у відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) № ZBSN-L16028 від 27 квітня 2016 року склала 23746,30 доларів США (з них 22770,07 доларів США ціна товару), що в національній валюті еквівалентно 590650,98 грн. (566368,95 гривень).

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, 30 червня 2016 року органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2016/000034/2, яким, враховуючи витрати на транспортування, скориговано митну вартість керамічних виробів з 23746,30 доларів США до 26599,58 доларів США, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товару.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2016/00038.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом надано вичерпний перелік документів, які містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення митної вартості товарів.

Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до поданої ТОВ "Маршаліт" декларації, поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалася на умовах FOB CN Qingdao згідно з Incoterms-2010, що відповідає укладеному контракту № 1 від 15 квітня 2016 року, специфікації № 1 від 15 квітня 2016 року та інвойсу № ZBSN-L16028 від 27 квітня 2016 року.

За умовами поставки товару FOB, що насамперед передбачає покладення обов'язку транспортних витрат на ТОВ "Маршаліт", позивачем у відповідності до рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг внаслідок виконання договору № 02-02/16 від 02 березня 2016 року та рахунку на оплату від ТОВ "Дольфін Групп" № 589 від 17 червня 2016 року, за поставку товару сплачено 24282,03 гривень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2016/000034/2 від 30 червня 2016 року зумовлено відсутністю у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме відсутня інформація щодо угод на ідентичні товари, відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, а також відсутність документів, які мали вплив на процес формування ціни товару.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару в загальній сумі 23746,30 доларів США підтверджується специфікацією № 1 від 15 квітня 2016 року до контракту, інвойсом № ZBSN-L16028 від 27 квітня 2016 року, пакувальним листом б/н від 27 квітня 2016 року, рахунком-проформою № ZBSN-L16028 від 15 квітня 2016 року, рахунком на оплату від ТОВ "Дольфін Групп" № 589 від 17 червня 2016 року та декларацією країни відправлення.

Зі змісту оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що фактичною підставою його прийняття є виявлена відсутність документів щодо угод на ідентичні товари шляхом здійсненого контролю із застосуванням автоматизованої системи управління ризиками, внаслідок чого Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості, застосувавши резервний метод.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень недоведено факт надання позивачем документів з виявленими розбіжностями, які не дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, що свідчить про наявність об'єктивної можливості для визначення такої вартості за основним методом.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що первинні документи, які були надані для митного оформлення товару підтверджують та відповідають заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями - 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.