Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 14 грудня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 серпня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення надбавки до заробітної плати,

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працює на посаді методиста відділу освіти Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області. Протягом 2008 року їй щомісячно виплачувалась надбавка до заробітної плати у розмірі 20% посадового окладу за складність та напруженість у роботі, однак з січня 2009 року дана надбавка їй не виплачується, хоча об’єм її посадових обов’язків не змінився.

Оскільки в порушення ст. 32 КЗпП України про зміну розміру оплати праці їй за два місяці повідомлено не було, а також під час виплати заробітної плати їй не видається розрахункова відомість, просила стягнути з відповідача на її користь з 1 січня 2009 року суму надбавки до заробітної плати та зобов’язати останнього під час виплати заробітної плати надавати їй дані про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; про розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; про суму заробітної плати, що підлягає виплаті.

Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 серпня 2009 року, позов задоволено частково, зобов’язано відділ освіти Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області під час виплати кожної заробітної плати надавати ОСОБА_1 дані про період за який проводиться оплата праці; про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; про розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; про суму заробітної плати, що підлягає виплаті. В задоволенні решти позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на їх необгрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення надбавки до заробітної плати за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 серпня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.