Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Яреми А.Г.,

Левченка Є.Ф.,

Охрімчук Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві 14 грудня 2009 року справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання довіреності та договорів дарування недійсними й виселення за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 квітня 2009 року,

У травні 2001 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_6 на підставі довіреності від 12 серпня 1996 року, виданої від його імені, уклав 4 червня 1999 року договір дарування, згідно з яким подарував ОСОБА_7 678/1000 частин квартири АДРЕСА_1.

9 липня 1999 року останній подарував вказану частину квартири ОСОБА_5

Вважаючи зазначені довіреність і договори незаконними, оскільки спірна частина квартири на підставі біржових договорів належить йому; вказаної довіреності на ім’я ОСОБА_6 він не видавав і не підписував та з останнім не знайомий; відчужувати зазначене майно він не збирався, позивач просив визнати довіреність від 12 серпня 1996 року, договори від 4 червня 1999 року та від 9 липня 1999 року недійсними, виселити ОСОБА_5 разом із особами, які з ним проживають, зі спірної частини квартири.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 квітня 2009 року, позов ОСОБА_4 задоволено, ухвалено визнати вказані довіреність від 12 серпня 1996 року, договори дарування 678/1000 частин квартири АДРЕСА_1 від 4 червня 1999 року та від 9 липня 1999 року недійсними; зобов’язати ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 зазначену частину квартири; виселити ОСОБА_5 разом із особами, які з ним проживають, зі спірної частини квартири. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судами обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.