Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві, третя особа - Полтавська митниця Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

В січні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві, третя особа - Полтавська митниця Державної фіскальної служби України (залучена до участі у справі ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 27.01.2015 р.) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної їй як державному службовцю пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію в розмірі відсотків від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати згідно з довідкою Полтавської митниці № 99 від 29.12.2014 р., починаючи з дати призначення пенсії - 10.05.2013 р., та сплатити грошові кошти, до яких належить матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші платежі, що не враховані органом Пенсійного фонду та становлять 34614,84 грн.

Постановою Ленінського районного суду м.Полтави від 02.03.2015 р. позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві в перерахунку ОСОБА_4 пенсії по 2 групі інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) , за період з 10.05.2013 р. з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві здійснити перерахунок ОСОБА_4 пенсії по 2 групі інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) , за період з 10.05.2013 р., з урахуванням сум, вказаних у довідці Полтавської митниці державної фіскальної служби України № 99 від 29.12.2014 р., а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, а також нарахувати та провести відповідні виплати з урахуванням уже виплачених сум; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. постанову Ленінського районного суду м.Полтава від 02.03.2015 р. в частині задоволення позову ОСОБА_4 скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задоволено частково: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві в перерахунку ОСОБА_4 пенсії по 2 групі інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) , за період з 01.01.2015 р. з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві здійснити перерахунок ОСОБА_4 пенсії по 2 групі інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) , за період з 01.01.2015 р., з урахуванням сум, вказаних у довідці Полтавської митниці державної фіскальної служби України № 99 від 29.12.2014 р., а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, а також нарахувати та провести відповідні виплати з урахуванням уже виплачених сум; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача провести з 13.05.2013 р. перерахунок та виплату їй пенсії по 2 групі інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) , в розмірі 80% від розміру заробітної плати з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати.

При цьому, обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, зокрема, зазначала, що не погоджується зі здійсненим їй відповідачем на виконання оскаржуваної постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. перерахунком пенсії, оскільки останній проведено не виходячи з розміру 80% заробітної плати (який їй було встановлено при призначенні пенсії), а в розмірі 60% - в зв'язку із внесенням змін до ст.37 Закону України "Про державну службу"; крім того, посилалась на приписи ч.2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за змістом якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 10.05.2013 р. отримує пенсію по другій групі інвалідності, призначену згідно із Законом України "Про державну службу" (3723-12) у розмірі 80% її заробітку.

Відповідно до довідки Полтавської митниці Державної фіскальної служби України № 99 від 29.12.2014 р. позивач з січня 2006 року по грудень 2012 року отримувала такі виплати: надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; премії; премії до державних, професійних свят та ювілейних дат; надбавку за особливі умови служби в митних органах; матеріальну допомогу; індексацію; компенсацію за невикористану відпустку. На всі вищезазначені виплати, включені у довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві відмовило позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та суми індексації заробітної плати.

За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 р. (в редакції на час призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 2 статті 33 цього ж Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За змістом частини 7 вказаної статті умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 р. встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частина 2 статті 2 Закону України "Про оплату праці" вказує, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Також, згідно зі статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За змістом ч.1 ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (z0114-04) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713 (z0114-04) , фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), виплати соціального характеру.

Отже, наведені положення дають підстави для висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція викладені і в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 р. у справі № 21-430а11, від 28.05.2013 р. у справі № 21-97а13, від 04.03.2014р. у справі № 21-14а14.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції (як і суд першої інстанції) прийшов до правильного висновку про наявність підстав для врахування при визначенні розміру отримуваної позивачем пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та суми індексації заробітної плати.

Разом з тим, апеляційним судом при визначенні початкової дати здійснення перерахунку пенсії позивача взято до уваги положення ч.4 ст.45 Закону № 1058, за змістом якої перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за таким перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Що ж до посилань ОСОБА_4 на положення ч.2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то останні (як і приписи ч.2 ст.46 Закону № 1058) застосовуються до нарахованих, проте не виплачених особі сум пенсій.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Зокрема, посилання ОСОБА_4 в касаційній скарзі на те, що внаслідок незазначення апеляційним судом в резолютивній частині постанови про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи із розміру 80% заробітної плати (хоча про це зазначалось в її мотивувальній частині) органом Пенсійного фонду України було проведено такий перерахунок з розміру 60% заробітної плати (у відповідності до діючого на час здійснення перерахунку законодавства), не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не стосуються спірних у даній справі правовідносин, що розглядались та вирішувались судами попередніх інстанцій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .