Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про розірвання договору та відшкодування збитків за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 2 квітня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом про розірвання договору та відшкодування збитків, посилаючись на те, що 26 квітня 1993 року між комерційною фірмою "Фонд" м. Черкас та підприємством "Черкаський державний завод хімічних реактивів" було укладено договір про дольову участь у будівництві житла першої черги восьмисекційного будинку АДРЕСА_1

30 жовтня 2002 року між нею та фірмою "Фонд" було укладено договір про передачу частки в дольовому будівництві першої черги житлового будинку АДРЕСА_1 Предметом указаного договору стала уступка фірмою "Фонд" на її користь сплаченої в повному обсязі частки в будівництві першої черги восьмисекційного багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 площею 155,66 кв.м, яка складалася з однокімнатної й чотирикімнатної квартир № 31 і № 32.

11 листопада 2002 року у зв'язку із заміною кредитора вона уклала з державним підприємством "Черкаський державний завод хімічних реактивів" договір № 43 на дольову участь у будівництві житла. Предметом цього договору стало житло, яке було визначено в договорі від 30 жовтня 2002 року про уступку частки в будівництві, тобто квартир № 31 і № 32.

11 листопада 2003 року через додаткові витрати на будівництво вона на вимогу підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" доплатила 1 084 грн. 80 коп.

ОСОБА_1 просила позов задовольнити, розірвати договір № 43 від 11 листопада 2002 року про дольову участь у будівництві житла, стягнути з підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" на відшкодування збитків 808 093 грн. 33 коп. та судові витрати.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 січня 2008 року позов задоволено. Розірвано договір від 11 листопада 2002 року № 43 про дольову участь у будівництві житла, що був укладений між ОСОБА_1 та підприємством "Черкаський державний завод хімічних реактивів". Стягнуто з підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" на користь ОСОБА_1 808 093 грн. 33 коп. завданих збитків.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 2 квітня 2008 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 січня 2008 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд посилався на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з пропущенням трирічного строку позовної давності, а поважних причин пропущення строку й підстав для його поновлення не встановлено.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом першої інстанції встановлено, що в п. 1 договору № 43 від 11 листопада 2002 року про дольову участь у будівництві житла вказано, що підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" зобов’язаний передати житло ОСОБА_1 протягом десяти днів від дати здачі будинку в експлуатацію.

З рішення Придніпровського районного суду від 17 січня 2005 року та акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта першої черги 8-ми секційного житлового будинку АДРЕСА_1 убачається, що будинок в експлуатацію не здавався у зв’язку з тим, що рішенням Черкаського міськвиконкому від 15 грудня 2003 року № 1378 функції замовника будівництва були передані закритому акціонерному товариству "Черкасизалізобетон". Підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" не повідомляв ОСОБА_1 про те, що спірні квартири вибули з його володіння на законних підставах, що квартири неможливо повернути в натурі встановлено зазначеним вище рішенням Черкаського міськвиконкому.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про повідомлення ОСОБА_1 про здачу будинку в експлуатацію.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

26 квітня 1993 року між комерційною фірмою "Фонд" м. Черкас та відповідачем укладено договір про дольову участь у будівництві житла першої черги восьмисекційного будинку АДРЕСА_1 (а. с. 10).

30 жовтня 2002 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд" укладено договір про передачу частки в дольовому будівництві зазначеного будинку, яка складалася з квартир № 31 та № 32 загальною площею 155, 66 кв. м, з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" повністю сплатила вартість цих квартир (а. с. 11).

Відповідно до договору про дольову участь у будівництві від 11 листопада 2002 року, укладеного між сторонами, на день підписання сторонами цього договору розрахунок вважається повністю проведеним (а. с. 12).

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що договір про дольову участь від 11 листопада 2002 року № 43 підприємством "Черкаський державний завод хімічних реактивів" не виконано, ОСОБА_1 за договором не передано дві квартири, для відновлення її прав необхідно зробити витрати в розмірі вартості таких квартир виходячи з ринкових цін на день ухвалення рішення. Підприємством "Черкаський державний завод хімічних реактивів" не було надано належних доказів того, що ОСОБА_1 знала про день здачі будинку в експлуатацію, а тому вона звернулася до суду з пропущенням строку позовної давності.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 2 квітня 2008 року скасувати, рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 січня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.