Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Барсукової В.М., Косенка В.Й.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, орган опіки та піклування районної у місті Києві державної адміністрації, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Головне управління юстиції у місті Києві, про визнання правочину в частині дарування ? частини квартири недійсним, визнання права власності і відшкодування збитків, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист, честі, гідності та ділової репутації за касаційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2008 року, ухвали апеляційного суду міста Києва від 3 лютого 2009 року та від 23 липня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про виселення з квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ця квартира належить їй на праві власності, яке вона набула на підставі укладеного на її користь договору дарування від 7 квітня 2001 року.

ОСОБА_2. та ОСОБА_3 звернулися до суду з указаними зустрічними позовами.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: ОСОБА_3. виселено з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла. В решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. відмовлено.

Сторони оскаржили рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 3 лютого 2009 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3. відхилені, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2008 року залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 23 липня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2008 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_2., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарг цих висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2008 року, ухвали апеляційного суду міста Києва від 3 лютого 2009 року та від 23 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.