Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Мороз Л.Л.

Стрелець Т.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі № 820/5442/15 за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічному акціонерному товаристві "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

У травні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. щодо не включення ОСОБА_4 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. включити дані ОСОБА_4 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_4 до загального реєстру вкладників на підставі Повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. із здійсненням відповідного відшкодування коштів в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_4.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "АКТАБАНК" здійснював свою діяльність на підставі ліцензії Національного банку України № 243 від 07.11.2011 року.

Постановою Правління Національного банку України № 488/БТ від 07.08.2014 року ПАТ "АКТАБАНК" віднесено до категорії проблемних.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 576 від 16.09.2014 року "Про віднесення ПАТ "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 року прийнято рішення № 90 про запровадження з 17.09.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року.

Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники ПАТ "АКТАБАНК" мали можливість отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснювалися в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 19 від 15.01.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.01.2015 року прийнято рішення № 6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. строком на 1 рік з 16.01.2015 по 15.01.2016 включно.

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку опубліковано в газеті "Голос України" 22.02.2015 року.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб для виплати компенсацій вкладникам і власникам поточних рахунків ПАТ "АКТАБАНК" був обраний ПАТ "ФІДОБАНК".

Судами також встановлено, що 01.08.2014 року між позивачем та ПАТ "АКТАБАНК" укладено договір банківського рахунку № В47-0043/Т/630222, відповідно до якого банк відкрив для позивача поточний рахунок в національній валюті.

Відповідно до виписки із особового рахунку 01.08.2014 року з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Проммонтаж-01" (власника рахунку в ПАТ "АКТАБАНК") перераховано грошові кошти в сумі 104500 грн. на рахунок № НОМЕР_2, відкритий на ім'я ОСОБА_4 за договором № В47-0043/Т/630222.

Призначення платежу - перерахування безвідсоткової фінансової допомоги співробітнику відповідно до угоди № 2 від 01.08.2014 року.

18.11.2014 року уповноваженою особою ФГВФО Приходько Ю.В. надано до ФГВФО базу даних про вкладників (файли "D" та "Z") до якої, у тому числі, включений і позивач.

26.11.2014 року листом № 5225 та 28.11.2014 року листом № 5251 уповноважена особа ФГВФО Приходько Ю.В. проінформувала Фонд, що з початку запровадження тимчасової адміністрації проводиться робота з перевірки окремих платежів та транзакції, проведених в липні-вересні 2014 року, в частині наявності підстав для отримання вкладників за коштів за вкладами.

З метою недопущення протиправного відшкодування коштів за вкладами, уповноважена особа ФГВФО Приходько Ю.В. в зазначених листах, звернулась до ФГВФО з пропозицією розглянути питання можливості та доцільності тимчасового блокування коштів на рахунках окремих вкладників ПАТ "АКТАБАНК", в тому числі й на рахунку позивача.

01.12.2014 року Протоколом засідання виконавчої дирекції ФГВФО № 250/4 погоджено пропозицію уповноваженої особи ФГВФО щодо тимчасового блокування коштів за рахунками осіб-вкладників ПАТ "АКТАБАНК" згідно переліку, наведеному у вищезазначених листах та зобов'язано відділ організації виплат Фонду відобразити блокування у файлах "D" та "Z" узагальненої бази даних ФГВФО відповідно до інформації, наданої уповноваженою особою.

25.12.2014 року ОСОБА_4 звернулася до уповноваженої особи ФГВФО Приходько Ю.В. з проханням надати пояснення щодо причин, з яких її не внесено до реєстру вкладників, які отримують кошти через ФГВФО та копії документа, який є підставою для такої дії.

У відповідь на зазначене звернення позивача, уповноваженою особою ФГВФО Приходько Ю.В. надано відповідь вих. № 738 від 19.02.2015 року (а.с. 17) згідно якої ОСОБА_4 повідомлено про те, що під час складання списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок ФГВФО, було виявлено групу договорів банківського вкладу та банківського рахунку, укладених за обставин, що можуть вказувати на приготування до заволодіння державними коштами - коштами ФГВФО, шляхом штучного створення умов для отримання компенсації вкладів. Для встановлення наявності чи відсутності складу злочину, передбаченого ст. 14, ст. 190 Кримінального кодексу України, в діях окремих осіб, до прокуратури м. Дніпропетровська подано відповідну заяву. У разі отримання від правоохоронних органів, в компетенції яких знаходиться питання прийняття процесуальних рішень за такими кримінальними провадженнями рішення про закриття кримінального провадження відносно конкретного вкладника ПАТ "АКТАБАНК", рішення про виплату такому вкладнику суми вкладу в межах відшкодування гарантованої суми ФГВФО буде прийнято в найкоротші строки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено законності отримання коштів на свій депозитний рахунок. Укладання договору банківського рахунку та зарахування коштів на рахунок позивача здійснено з метою створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів. На думку суду такі дії спрямовані на неправомірне заволодіння державними коштами, що підтверджується фактом звернення Уповноваженої особи до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.

У відповідності до положень частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону, виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною першою статті 26 Закону передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (z1548-12) (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Згідно частини 2 статті 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Разом з тим, за матеріалами справи встановлено, що нормативно-правовий акт Фонду гарантування вкладів, який би визначав порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій фонду у разі їх виявлення - відсутній.

Судами встановлено, що уповноваженою особою ФГВФО Приходько Ю.В. у відповідь на звернення позивача щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами, було повідомлено про проведення досудового розслідування за фактом вчинення злочину, спрямованого на заволодіння державними коштами шляхом укладення договору банківського рахунку від імені інших осіб.

Із вищезазначеного вбачається, що звернення 21.01.2015 року уповноваженою особою ФГВФО Приходько Ю.В. до прокуратури м. Дніпропетровськ, фактично став підставою для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до Тимчасових рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, затверджених протоколом виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 лютого 2015 року № 036/15 з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом (наказом) створює Комісію з перевірки вкладів фізичних осіб (далі - Комісія). До складу Комісії доцільно включити працівника бухгалтерії та юридичного підрозділу неплатоспроможного банку (пункт 1 розділу ІІ).

Пунктом 4 розділу ІІ цих Рекомендацій передбачено, що за наслідками проведення перевірки, відповідно до наданих уповноваженою особою Фонду повноважень, Комісія складає та подає на розгляд уповноваженій особі Фонду свої пропозиції, які, зокрема, повинні містити:

проект наказу про тимчасове обмеження здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за відповідними рахунками вкладників;

обґрунтування тимчасового обмеження здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам з посиланням на відповідні підстави та підтверджуючі документи;

перелік банківських операцій, які можуть бути обмежені на час тимчасової адміністрації, у розрізі рахунків конкретних фізичних осіб, виплати за вкладами яких підлягають тимчасовому обмеженню (далі - Перелік рахунків), складається за формою та структурою файлу "D", визначеними Правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2012 N 3, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.08.2012 за N 1430/21742 (z1430-12) (далі - Правила);

інформацію щодо відсутності підстав прийняття уповноваженою особою Фонду рішення про тимчасове обмеження здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам.

Відповідно до пункту 6 Уповноважена особа Фонду розглядає пропозиції Комісії та в разі прийняття рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам по відповідним рахункам, в межах повноважень, передбачених пунктом 3 частини другої статті 37 Закону, видає наказ про тимчасове обмеження здійснення банком банківських операцій за змістом згідно з додатком та подає інформацію про це до Фонду.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять наказу Уповноваженої особи Фонду про тимчасове обмеження здійснення банком банківських операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи правомірність дій та рішень Уповноваженої особи, колегія суддів звертає увагу на те, що такі дія та рішення суб'єкта владних повноважень мають здійснюватися у відповідності до закону та бути обґрунтованими на момент їх вчинення та прийняття, оскільки вони мають значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

З аналізу зазначених норм вбачається як обов'язок уповноваженої особи, у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що матеріали справи не містять відповідного наказу Уповноваженої особи Фонду про тимчасове блокування виплат по банківським рахункам, відомостей щодо переліку вкладів, які не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, наказу про визнання нікчемним договору банківського вкладу позивача, колегія суддів приходить до висновку, що судами не було належним чином досліджено обставини, які мають значення для вирішення справи, не надано їм відповідної правової оцінки, в результаті чого суди дійшли передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом п.3 ч.1 ст. 163 КАС України у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Згідно з ч.1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції України (254к/96-ВР) , на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України (2747-15) та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов'язки сторін; в мотивувальній частині рішення можуть також використовуватися посилання на рішення Конституційного Суду України, відповідні рішення Верховного Суду України (стаття 244-2 КАС України), а також посилання на рішення Європейського суду з прав людини; проте саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією (п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" (v0007760-13) ).

Також в пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.1994 р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980 р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (cf."Дюлоранс проти Франції", п.34553/97, п.33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп.32 et 35, від 07.03.2006 р.).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.23 та п.25 Рішення "Проніна проти України" від 18.07.2006р. вказав, що суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона може представити в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженою особою Фонду не приймалося рішення щодо нікчемності правочину неплатоспроможного банку, передбаченого у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не встановлено, що договір банківського вкладу між ПАТ "АКТАБАНК" та позивачем має ознаки нікчемного правочину.

Також колегія суддів зазначає, що саме по собі звернення Уповноваженої особи до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до чинного законодавства не може вважатися підставою для не включення особи до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

За правилами ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід дослідити усі обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Під час нового розгляду судам слід врахувати наведені судом касаційної інстанції обставини, надати їм належну правову оцінку та прийняти обґрунтоване і законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.