Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Швед Е.Ю.

Смокович М.І.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансовий світ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року у справі № 826/8119/15 за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- визнати протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44049 від 04 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. подати до Фонду гарантування вкладі фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладі фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення уповноваженої особи Фонду відносно визнання договору банківського вкладу нікчемним є безпідставним, а отже, відповідачами, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" від 04 липня 2014 року № 44049. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладі фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладі фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансовий світ" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 4 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Український фінансовий світ" (далі - Банк) та ОСОБА_4 (Вкладник) укладено договір № 44049 банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" (далі - "Договір").

Згідно із п. 1.1. Договору Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 192 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Згідно з п. 1.2. Договору процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 20,00 процентів річних та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату укладання цього договору становить 20,00 процентів річних.

Банк зобов'язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 (п. 2.1.1 Договору) та прийняти вклад.

Відповідно до квитанції № TR.58362.1063.436 від 04 липня 2014 року, ОСОБА_4 на вказаний вкладний (депозитний) рахунок перераховано кошти в розмірі 192 000,00 грн.

14 серпня 2014 року Постановою Правління НБУ прийнято рішення № 491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "УФС"" та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 листопада 2014 року № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" відкликано банківську ліцензію ПАТ "КБ "УФС" і розпочато процедуру ліквідації Банку. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" строком на 1 рік, тобто з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.

19 грудня 2014 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончаровим С.І. на адресу позивача було направлено лист № 001/2542, яким ОСОБА_4 повідомлено, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 44049, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим позивача не було включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення про визнання правочину, укладеного між позивачем і Банком, нікчем є необґрунтованим та таким, що порушує права позивача як вкладника, на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 23 лютого 2012 року № 4452-VI (4452-17) (далі - Закон 4452-VI).

Згідно із положеннями статті 2 цього Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону.

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 статті 27 Закону 4452-VI).

Згідно з ч. 2 статті 27 Закону 4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 статті 27 Закону 4452-VI).

Окрім цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням 20 жовтня 2014 р. за № 1293/26070 (z1293-14) , які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2012 року за № 1548/21860 (z1548-12) , Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Згідно з п. 4 р. ІІІ Положення № 14 (z1548-12) , перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Між тим, як вірно зазначено судами, після внесення змін до п. 3 р. ІІІ вказаного Положення № 14 (z1548-12) , цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Після внесення змін до п. 4 р. ІІІ Положення № 14 (z1548-12) абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пункт 2 розділу IV Положення № 14 (z1548-12) передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 (z1548-12) передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Судами встановлено, що 30 жовтня 2014 року Тимчасовою адміністрацією Банку видано наказ № 34 "Про створення комісії щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів)".

10 листопада 2014 року Тимчасовою адміністрацією проведено засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів за результатами чого складено протокол. Додатком № 1 до вказаного протоколу визначено перелік правочинів, які визнані нікчемними.

18 листопада 2014 року Уповноваженою особою Фонду видано наказ № 6 "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів", відповідно до якого визнано нікчемними договори, зазначені у додатку, в тому числі і зазначений договір банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року № 44049, укладений між ПАТ "КБ "УФС" та ОСОБА_4

Вказане рішення було погоджено виконавчою дирекцією Фонду від 18 листопада 2014 року № 237/14.

Під час перевірки було встановлено, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшла внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення у майбутньому штучного зобов'язання ФГВФО на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до частини другої, третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) ; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи правомірність прийнятих Уповноваженою особою рішень, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначений вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Із вищезазначеного слідує, що Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час слід зазначити, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Доводи Уповноваженої особи Фонду про те, що він, діючи у відповідності до законодавства, провів перевірку банківських операцій і звернувся до правоохоронних органів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вчинення зазначених дій, відповідно до ст. 37 Закону № 4452-VI, є правом Уповноваженої особи Фонду, реалізація якого сама по собі не є достатньою і необхідною правовою підставою для відмови особі у включенні її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а наявність будь-яких інших правових підстав для відмови позивачу у включенні його до відповідного переліку вкладників Уповноваженою особою Фонду не доведена.

Як вбачається з наказу Уповноваженою особи Фонду від 18.11.2014 року № 6 "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів", своє рішення про визнання договору банківського вкладу позивача нікчемним відповідач обґрунтовує посиланням на ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, вказаний наказ не містить а ні чіткої вказівки на жодну з підстав нікчемності правочину, вичерпний перелік яких наведено у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а ні обґрунтування того, яким саме чином укладений позивачем договір банківського вкладу порушує публічний порядок, а ні причинно-наслідкового зв'язку між вчиненими позивачем діями (укладенням договору банківського вкладу та зарахування на нього коштів) та створенням штучного обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування коштів, а відтак - не відповідає визначенню рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки є необґрунтованим та винесеним всупереч вимогам законодавства.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність прийнятого Уповноваженою особою рішення, оформленого наказом "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів" від 18 листопада 2014 року № 6, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "КБ "УФС" та ОСОБА_4 від 04 липня 2014 року № 44049, у зв'язку з чим вказане рішення в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладі фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду гарантування вкладі фізичних осіб колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 р. ІІІ Положення № 14 (z1548-12) передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Відповідно, надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14 (z1548-12) , є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у зв'язку з тим, що інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, а Фонду додаткова інформація про позивача не надавалася, позовні вимоги в частині зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансовий світ" - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.