800/115/17 Про визнання протиправними дій Верховної Ради України з проведення позачергового пленарного засідання - 23.10.2017 Прийняття

ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України (як до суду першої інстанції) із позовною заявою до Верховної Ради України, у відповідності до якої просить визнати протиправними дії Верховної Ради України з проведення 29 вересня 2016 року позачергового пленарного засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що позачергове пленарне засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (на якому було прийнято постанову про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги) було проведено Верховною Радою України протиправно, без затвердження порядку денного.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просить у його задоволенні відмовити, стверджуючи, що проведення 29 вересня 2016 року позачергового пленарного засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання на вимогу Президента України щодо розгляду питання про звільнення суддів, на якому прийнято постанову про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги, було здійснено відповідно до вимог законодавства України.

Відповідач мотивує свою позицію тим, що позачергове пленарне засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання було скликане на вимогу Президента України; до порядку денного цього засідання, згідно з вимогою Президента України про його скликання, було включено питання про звільнення суддів; позивача повідомлено про проведення відповідного засідання урядовою телефонограмою; рішення про звільнення позивача з посади судді було прийнято відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та оформлено відповідною постановою від 29 вересня 2016 року № 1612-VIII (1612-19) .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення даного спору, судова колегія встановила наступне.

Президент України листом від 27 вересня 2016 року за вих.№ 1-1/723 (а.с. 26) звернувся до Голови Верховної Ради України з вимогою скликати не пізніше 29 вересня 2016 року позачергове пленарне засідання Верховної Ради України, до порядку денного якого включити на розгляд питання про звільнення суддів.

Головою Верховної Ради України прийнято розпорядження № 352 від 27 вересня 2016 року (а.с.27) про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання, яким у зв'язку з вимогою Президент України про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання та відповідно до ч.8 ст.19 Регламенту Верховної Ради України скликано позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання на 10 годину 29 вересня 2016 року з приводу розгляду питання про звільнення суддів.

29 вересня 2016 року проведено позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання (а.с.29-94), на якому було розглянуто питання про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги, в результаті чого було прийнято Постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1612-VIII "Про звільнення судді" (1612-19) (а.с.28), якою звільнено ОСОБА_6 з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

Позивач у березні 2017 звернувся до Вищого адміністративного суду України з даною позовною заявою, вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання без затвердження порядку денного.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій Верховної Ради України, позивач скористався гарантованим Конституцією України (254к/96-ВР) правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст. 2, п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах. Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_6 про визнання протиправними дій Верховної Ради України задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст. 83 Конституції України позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України (254к/96-ВР) та Регламентом Верховної Ради України (ч.2 ст. 83 Конституції України).

Частиною 8 статті 19 Регламенту Верховної Ради України встановлено, що у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини чотирнадцятої статті 73 цього Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніш як у триденний строк скликає позачергове пленарне засідання Верховної Ради. До порядку денного такого засідання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.

Судом встановлено, що на вимогу Президент України Головою Верховної Ради України прийнято розпорядження № 352 від 27 вересня 2016 року про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання, до порядку денного якого включено на розгляд питання про звільнення суддів.

29 вересня 2016 року на вимогу Президент України було проведене позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання, що підтверджується стенограмою позачергового пленарного засідання Верховної Ради України (а.с.29-94).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що статтею 20 Регламенту Верховної Ради України передбачено можливість включення до порядку денного сесії Верховної Ради України позачергово, без голосування, питання звільнення судді з посади, однак, на момент проведення позачергового пленарного засідання, на якому було звільнено позивача з посади судді, самого порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання прийнято не було.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на статтю 20 Регламенту Верховної Ради України, оскільки частиною 4 вказаної статті Регламенту встановлено перелік питань, які можуть бути позачергово включеними без голосування до порядку денного сесії Верховної Ради.

Натомість, частиною 8 статті 19 названого Регламенту встановлено підстави скликання позачергової сесії Верховної Ради України (в даному випадку - на вимогу Президента України) та питання, які можуть бути включеними до порядку денного такого засідання - питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання (в даному випадку - питання про звільнення суддів).

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на судову практику Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України у справі № 800/362/15, оскільки спірні правовідносини та предмет позову у названій справі є відмінними від тих, що є предметом розгляду судом у цій справі.

За встановлених обставин справи про те, що 29 вересня 2016 року було проведене позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання на вимогу Президента України, на якому було розглянуто питання про звільнення суддів, що і було визначено у вимозі Президента України про його скликання, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо проведення позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання без прийняття порядку денного.

З огляду на встановлені судом обставини та виходячи з вищенаведених мотивів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_6 про визнання протиправними дій Верховної Ради України, оскільки на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України восьмого скликання були розглянуті питання, які були визначені у вимозі Президента України про скликання такого позачергового пленарного засідання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 159- 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій Верховної Ради України з проведення 29 вересня 2016 позачергового пленарного засідання п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання .

2. Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України..