Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., перевіривши відповідність вимогам статей 211- 213 КАС України касаційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у вказаній справі.

Однак, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам частин четвертої та п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) (далі - Закон № 1401).

За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно із підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) (в редакції Закону № 1401 (1401-19) ) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Отже, з 01 січня 2017 року представництво ОСОБА_1 у Вищому адміністративному суді України як суді касаційної інстанції у провадженнях, розпочатих після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами.

Касаційну скаргу підписано представником позивача ОСОБА_2, яка не додала відомостей щодо наявності у неї статусу адвоката.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

В порушення вказаної вимоги до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору або інший належним чином оформлений документ, що підтверджує факт звільнення від його сплати.

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) .

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (3674-17) із змінами і доповненнями, внесеними Законами України, за подання суб'єктом владних повноважень до суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Належними реквізитами для сплати судового збору є: код ЄДРПОУ 38004897, розрахунковий рахунок 31210255700007, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, ККДБ 22030105.

Крім того, з касаційної скарги вбачається, що скаржником пропущено строк касаційного оскарження рішень.

Клопотання про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням поважних причини його пропуску до касаційної скарги не додано.

Згідно абз.1 частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI (4176-17) ) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху, та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - тридцять днів, перебіг якого починається з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити заявнику, що не подання заяви про поновлення строку або визнання судом неповажними причин пропуску строку на подання касаційної скарги є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.