Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року у справі за позовом Приватного підприємства "Льо Маж" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

У листопаді 2015 року Приватне підприємство "Льо Маж" звернулось до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00142/2 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015 року №100250001/2015/000056/2.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року, позов Приватного підприємства "Льо Маж" було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015 року № 100250001/2015/000056/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00142/2.

У касаційній скарзі Київська міська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Приватне підприємство "Льо Маж" подало заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Київської міської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що на підставі контракту купівлі-продажу № НТ-12-10LM від 10.12.2014 року, укладеного між компанією "Highton Construction Limited", Кіпр (продавець) та Приватним підприємством "Льо Маж" (покупець), останнє подало до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію № 100250001/2015/011035 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме: "посуд столовий кухонний із зміцненого скла, салатник 404В000-1548 шт.; форма для запікання 234В000-1584 шт.; 346В000-1728 шт.; Торговельна марка - PYREX; виробник: International Cookware на заводі International Cookware; країна виробництва: FR. Митну вартість товару визначено за ціною договору (за основним методом).

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні копії: контракту; додаткових угод до контракту; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 12.05.2015 року; міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 28.08.2015 року; документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 31.08.2015 року № 2441; документа, що підтверджує вартість страхування від 09.09.2015 року № АТЛ-4/8-09/09-1; рахунків-фактури (інвойсів) від 28.08.2015 року №№191942, 191946 та 191948; пакувальних листів від 28.08.2015 року; страхового полісу від 28.08.2015 року № 1508282; договору про надання послуг митного брокера від 01.11.2014 року № 0111-14/2; інформації про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 28.08.2015 року № 2730; інформації про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 28.08.2015 року № 2730; інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 28.08.2015 року № 2730; декларацій про походження товару від 28.08.2015 року.

16.09.2016 року Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000056/2, у зв'язку з тим, що документи, подані до митного оформлення не підтверджують усі складові митної вартості, а саме не підтверджують вартість транспортних витрат, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00142/2.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015 року № 100250001/2015/000056/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00142/2.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року у справі за позовом Приватного підприємства "Льо Маж" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.