Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій неправомірними зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (далі - УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області), в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області провести перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу за період з 1 травня 1985 року по 10 грудня 1986 року.

В обґрунтування позову посилався на те, що при зверненні до УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області йому необґрунтовано відмовлено зарахувати час відбування покарання у виді виправних робіт до загального трудового стажу, всупереч частині третьої статті 95 Виправно-трудового кодексу України. Також вказував на наявність заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 9 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області щодо не включення при перерахунку пенсії до загального трудового стажу роботи періоду відбування покарання у виді виправних робіт з 1 травня 1985 року по 10 грудня 1986 року. Зобов'язано УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з включенням до загального трудового стажу роботи періоду відбування покарання у виді виправних робіт з 1 травня 1985 року по 10 грудня 1986 року.

У касаційній скарзі УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції, як законну і обґрунтовану. Вказує на правомірність своїх дій щодо не зарахування часу відбування покарання у виді виправних робіт до загального трудового стажу позивача, оскільки за рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року не є відповідачем по справі та стороною виконавчого провадження.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФ України Гірницького району міста Макіївки, та з 8 червня 2013 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. На момент призначення пенсії, його страховий стаж складав 25 років 11 місяців 3 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 становив 13 років 6 місяців і 7 днів.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ "Шахтоуправління "Донбас", третя особа УПФ України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області задоволено та включено до загального трудового стажу позивача період відбування покарання у виді виправних робіт з 1 травня 1985 року по 10 грудня 1986 року.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції за постійним місцем проживання позивача та переїздом його з тимчасово окупованої території в місто Красноармянськ Донецької області, що підтверджується довідкою від 27 листопада 2014 року № НОМЕР_1, ОСОБА_4 взятий на облік до УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області. Згідно з розпорядженням від 1 листопада 2014 року № 38954 пенсія позивачу виплачується відповідачем за новим місцем проживання.

1 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про виконання заочного рішення Краматорського міського суду від 27 листопада 2014 року щодо включення часу відбування покарання у виді виправних робіт з 1 травня 1985 року по 10 грудня 1986 року до загального трудового стажу.

Листом від 4 грудня 2014 року відповідачем відмовлено у виконанні вказаного рішення з посиланням на те, що відповідачем по справі та стороною виконавчого провадження у даному випадку є УПФ в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області.

Не погоджуючи з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача, оскільки на період виникнення спірних правовідносин не поширювалися приписи частини третьої статті 95 Виправно-трудового кодексу України. Також вказував, що заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року не звернено до виконання.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Донецький апеляційний адміністративний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що чинним законодавством передбачено включення періоду відбування покарання у вигляді виправних робіт до загального стажу, який дає право на призначення пенсії. Також вказував, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, встановлено, що час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

Схожі положення містились і в нормі частини третьої статті 95 Виправно-трудового кодексу України, який діяв під час відбування позивачем покарання, відповідно до яких час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.

Оскільки законодавчим актом, як тим, що діяв на час відбування позивачем покарання, так і тим, що діє на теперішній час, передбачено зарахування періоду відбування покарання у вигляді виправних робіт до загального трудового стажу, то суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про зарахування до загального трудового стажу роботи період відбування покарання позивача у виді виправних робіт з 1 травня 1985 року по 10 грудня 1986 року.

Посилання в касаційній скарзі на наявність заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року, як на підставу для відмови у позові є помилковим, оскільки даний спір виник між позивачем та УПФ України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області з підстав не зарахування періоду роботи ОСОБА_4 у виді виправних робіт з 1 травня 1985 року по 10 грудня 1986 року до загального трудового стажу, а не таких дій з боку УПФ України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області.

Крім того місто Макіївка Донецької області відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 (1085-2014-р) - р віднесена до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалена у справі постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року відповідає наведеним критеріям, її необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.