819/377/16 Про зобов'язання вчинити дії - 08.06.2017 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Управління фінансами та економічний консалтинг", про зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Управління фінансами та економічний консалтинг" про скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни від 23.02.2016 № 57 та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2015 року скасовано; провадження у справі - закрито.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на протиправність зазначених висновків суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Мотивуючи власне рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даній справі спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди й в силу вимог закону саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в указаному спорі покладено обов'язок відшкодувати зазначені кошти від імені сторони правочину.

При цьому, суд апеляційної інстанції послався на позицію Верховного суду України, викладену у справі № 727/7647/15-ц (№ 6-2309цс16) за позовом фізичної особи ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів та стягнення недоданих коштів за договором строкового банківського вкладу.

Предметом зазначеного позову фактично є перерахунок суми коштів, виплачених Фондом фізичній особі, з урахуванням курсу валют, що діяв у певний період часу.

Тобто, предмет позову у справі № 727/7647/15-ц (№ 6-2309цс16) є абсолютно відмінним від предмету позову у даній справі.

Так, за змістом рішення суду першої інстанції позивач просив суд:

скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни від 23.02.2016 № 57 про визнання нікчемною операції по перерахуванню 29 грудня 2015 року коштів у розмірі 150000,00 грн. на поточний рахунок № 26209010025005 з рахунку юридичної особи, з подальшим перерахуванням на картковий рахунок № 26253000037639 і нікчемним договору від 13.01.2016 № 215000284;

зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко Ірину Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію на ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника ПАТ "Авант-банк";

зобов'язати Фонд гарантування вкладів включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів та виплатити грошові кошти у розмірі 95949,24 грн.

За вказаних обставин, помилковим є застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин правової позиції Верховного суду України, викладеної у спорі з іншим предметом.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У спірних правовідносинах Фонд гарантування вкладів в особі Уповноваженої особи виконує повноваження, покладені на нього Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 цієї статті суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З наведеного випливає, що суб'єктом владних повноважень можуть виступати органи державної влади, а також юридичні особи публічного права, наділені владно-управлінськими функціями з метою реалізації публічних інтересів держави чи територіальної громади.

Згідно із частиною першої статті 3, частиною першою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як особа, наділена спеціальними функціями щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що спір, предметом якого являється перевірка законності дій та рішень посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виконання покладених на неї владно-управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави на відповідність законам України та іншим нормативно-правовим актам, підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі № 817/377/16 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.